Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

«В якості члена НСПУ… з’їла дві канапки… і зафіксувала цю подію на телефон» 

28 грудня  2015 року у Львівській організації – «Остання сторінка». Письменників прибуло понад 80 осіб, а ще гості і друзі…  Такої «явки» давно не спостерігалось.

«Остання сторінка», придумана не нами, вона сягає ще  часів Ірини Вільде, а, може, й далі. Сценарій тут звичний і ламати його ніхто не збирається. Нас вітають артисти – вертепники, далі – кілька коротких виступів, вручення нагород і ,щонайважливіше, кожен має змогу виступити, розповісти про особисті здобутки протягом року, прочитати вірша.

Цьогоріч дійство прикрасилось врученням членських квитків. Наша організація поповнилась аж 10-ма особами. Вручаючи квитки, я бажав щасливим власникам їх не губити і не ганьбити. А на завершення, так між іншим, зронив: «Десятеро! Тепер у Львові 156 реєстрових письменників. Дай,  Боже, якості!»

При вручені трапилась халепа.  Людмилі Пуляєвій квиток не дістався з причини того, що десь загубились її фото. Проста формальність. Уже з Києва повідомили, що світлини знайшлися, і квиток буде виписано негайно. Чого не буває у цьому світі. Дивлюсь в очі Пуляєвої – жодного гніву, роздратованості, сприймає усе наче так, як і має доросла людина. Питання кількох тижнів – і заповітний квиток у тебе в кишені…

Відбулася, відшуміла «Остання сторінка» - 2015! Щастя, що майже вистачило для усіх бутербродів і чаю. Наступної днини мені телефонують колеги. «Читав?» «Про що йдеться?»  «Пуляєва на своєму блозі вдарилась у роздуми…»

Заходжу у мережу. Цікаво, що могло так стурбувати письменників?! І читаю: «Перший раз була в якості члена НСПУ на «Останній сторінці» у Спілці письменників Львівщини. Що сказати? Печалька! І навіть не тому, що, якщо вірити цій версії, десь у Києві загубили мої фотографії, потім знайшли, але вже сам членський квиток буде ще за місяць. По великому рахунку, я  ішла на цю «…сторінку», аби отримати квиток члена НСПУ. Чемно висиділа дві години звітів і побажань, з’їла дві канапки і побігла на святкування прийдешнього нового року із колективом… За традицією, зафіксувала цю подію на камеру телефона. Невеличкий фотозвіт. 28.12.15.»

Де «три крапки» – звинувачення Пуляєвою, що письменники буцімто демонструють неграмотність, вживаючи «наступаючий» новий рік, а треба – прийдешній.  Але молодий рік таки наступає – поривно і могутньо, наступає на старе, аби явити світові нові якості і нові  таки прийдешні (грядущі) перспективи…  Ми ж «по великому рахунку» (вочевидь подумки Пуляєва переклала – «по большому счету») без претензій. І навіть дякуємо колезі, новоспеченій юній сорокап’ятилітній поетці, авторці кількох тонесеньких брошур,  за науку. 

Але – дай, Боже, якості! З гіркотою і сумом спостерігаю, як в наших спілчанських рядах більшає пуляєвих.  Ото, вхопити членський квиток, принагідно на ходу проковтнути дві канапки, зафіксувати усе на відповідні носії – і ногою більше не бувати у Спілці. Навіщо нам такі «члени»? Краще менше – та краще… Так сказав класик, і має повну рацію. Повірте, якось воно стає не по собі, коли на тебе дивляться ввічливо і  позбавленим емоцій поглядом, а потайки усе нотують для «фотозвіту». Це що -  у кращих традиціях відомих спецслужб? Тема, як мені видається, є актуальною не тільки для ЛО НСПУ. Варто влаштувати дискусію, а ще краще – чистку в наших рядах. Забагато баласту накопичилось!

Ігор Гургула

   
© nspu.com.ua