Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

 

   

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

16 травня в камінній залі київського Будинку письменників НСПУ відбулась літературно-мистецька імпреза до 16-річчя артспільноти «Перехрестя». Задум святкування цієї не «круглої» дати саме як «Повноліття» виник спонтанно і втілений менше ніж за місяць. І лише тепер, постфактум, розумію, що декілька «ідей-струмків» були спрямовані в єдине русло набагато раніше. Адже ще на початку березня, у творчому блозі «Перехрестя» в одній із соцмереж, ми «запустили» в дію міні-конкурс «Весняні бурі», до якого активно долучилися не лише кияни й постійні учасники «Перехрестя», а й поети з різних міст України. Тож георафія конкурсу досить широка: Буча на Київщині, Полтава, Конотоп, Суми, Хуст, Сокаль на Львівщині. Нагадаю, що минулоріч 15 травня 2018 року, до свята «Передповноліття», артспільнота також проводила подібний конкурс – поезій зі словом «перехрестя». 

Загальна концепція цьогорічної «перехрестянської» імпрези, поза конкурсною історією, логічно випливає з символіки назви: «Повноліття: Тексти&Книжки» і власне – періоду усвідомленого дорослішання. А що означає «доросле життя» для літератора? Звісно, оприявнені творчі задуми, втілені у книжках. А отже на наше свято ми запросили поетів і прозаїків, чиї авторські книжки відносно нещодавно побачили світ. 

Під час святкування «Повноліття» відбулись міні-презентації книжок різних жанрів авторства перехрестян і гостей артспільноти: видання фентезійного роману Любові Базь «De Profundis», книжок поезій «Речитативи» киянки Вікторії Єрусалимської, «Кричи» письменника й біолога з Київщини Євгена Ельпітіфорова (псевдо – Кот Ельпітіфор) та «Шкіра» сумчанки Надії Позняк, а також – нового роману Сергія Батурина «Манливі обійми місяця».

Упродовж першої частини святкової імпрези з привітаннями виступили друзі «Перехрестя», знані письменники, зокрема, – представниці різних літературних поколінь Раїса Харитонова (Талалай), одна з організаторок та духовних натхненниць Біденко-фесту, та Марія Морозенко, очільниця Київської організації НСПУ. Як і завше непересічними поезіями поділилась з присутніми Анна Малігон, яскрава представниця покоління двотисячників. 

Більшість учасників імпрези – «перехрестяни» різних років: від найдавніших, як-от Оксана Шафаревич, Максим Меркулов, Антоніна Спірідончева та Любава Обуховська – до відносно нових, які однак вже встигли зріднитися з «Перехрестям», як-от Євген Познанський, Ярослав Кондратюк, Світлана Ткаченко, Анна Тащенко, Тетяна Логвиновська. Зокрема, Антоніна Спірідончева поділилась розділом збірки віршів і поем «Афродита. Античні міфи у сучасній обробці», Світлана Ткаченко анонсувала вихід одразу двох нових поетичних книжок, здійснивши своєрідну препрезу майбутніх збірок. Приємним сюрпризом стала поява Лариси Дубас, яка відвідувала літстудію у середині двотисячних, а нині представила авторську збірку поезій та аудіо-книжку в жанрі рок-феєрія «Окоцвіт», із власними текстами, покладеними на музику Юрієм Попсуєнком, а також поділилася інформацією щодо поліжанрового фентезійного фестивалю «Аль Мор» і проспівала а капела власні поетични тексти на перетині «фолк» і «фентезі». 

Мистецький бік імпрези – імпровізована виставка фото-поезій Вікторії Осташ, влаштована з доброчинною метою. До благодійної акції долучились усі присутні, зокрема, автори презентованих під час імпрези книжок, тож спільними зусиллями було зібрано трохи більше тисячі гривень, які буде перераховано за призначенням.

Особливими гостями імпрези стали сердечні друзі артспільноти – дитячий хор «Гармонія» КДШМ №8, на чолі з диригентом Анною Стояновою та концертмейстером Максимом Гришиним, та автор-виконавиця власних пісень Іванна Братусь (поетка і психолог), чиї вокальні номери є безумовною прикрасою вечора. У виконанні хору прозвучали веснянка з дитячої опери Миколи Лисенка «Зима і весна», народні пісні «Паперушко» (композитор – Анатолій Кос-Анатольський) та «Ой весна, весна» (в обробці Ольги Кладійової). Іванна Братусь заспівала декілька улюблених пісень, серед яких – присвята львівській поетці Магді Дзвін і пісня про Київ.

Поетичні й музичні номери чергувались із нагородженням переможців вищезгаданого конкурсу одного вірша «Весняні бурі», які також прочитали декілька власних поезій. Загалом у конкурсі взяли участь шістнадцять авторів (щасливий збіг із числом повних років нашої артспільноти), і всі ці твори було оприлюднено на сайті НСПУ. Незалежне фахове журі (поетка і керівник літстудії «Джерела» Ірина Козлова; поетка і літредактор Вікторія Цимбал, поетка і  психолог Оксана Стогній (Рибась), засновниця проекту «Словотерапія»; поетка й очільниця артспільноти «Перехрестя» Вікторія Осташ) попередньої оцінило твори учасників, за підсумками оцінювання було визначено переможців в основній номінації: І місце поділили Оксана Логоша (Конотоп) та Анна Тащенко (Київ), ІІ місце виборола Світлана Ткаченко, ІІІ також поділили між собою двоє учасників – Євген Познанський та Інна Прокопович. Крім того, визначились володарі спеціальних відзнак в додаткових номінаціях: «майстерна стилізація» (Вікторія Оліщук) і «найкраще втілення класичної форми» (Євген Познанський). А завдяки інтернет-голосуванню визначились переможці в номінації «Читацька симпатія»: І місце – Вікторія Оліщук, ІІ місце – Максим Меркулов, ІІІ місце – Інна Прокопович. 

Упродовж вечора відбувся також конкурс експромтів із перифразом відомого рядка Тараса Шевченка, адже святкування Повноліття відбулось непередодні масштабних Шевченківських заходів НСПУ. Перемогу в конкурсі експромтів «Мені шістнадцятий минало, – на «Перехрестя» я прийшов...» розділили Максим Меркулов та Надія Позняк.

Всі переможці, крім диплому і творчих записників, отримали в подарунок поетичні книжки, у тому числі – переможців і дипломантів Міжнародного конкурсу «Гранослов», надані поеткою і секретарем НСПУ з молодіжної політики Богданою Гайворонською. 

Літературно-мистецька імпреза «Повноліття: тексти & книжки» виявилась насиченою і динамічною, і всі учасники та глядачі отримали потужний заряд творчої енергії. Тож артспільнота «Перехрестя» з честю витримала випробування «дорослішанням» і відтепер вирушає до нових творчих овидів! 

 

Вікторія Осташ

 

Вірші переможців

ОСНОВНА НОМІНАЦІЯ

 

І місце (двоє авторів)

 

Оксана Логоша 

 

* * * 

тепер вже час... вростає у асфальт

зими коріння і скресає одяг

але не крига

опівнічний потяг

свій тужний гук переведе на альт

весняний час-година-до і -від

а ти ще спиш і спить твоя тривога

тобі укаже не твою дорогу

старий і чемний напівсправжній гід

але тримайся журавлиних смуг

але тримайся виспіваних колій

і зупиняй – супроти його волі –

вже потяг мчить – чатуй його на слух...

 

Анна Тащенко

 

Недовесна

 

На деревах куйовдиться недопад, під деревами – недогній.

Що в тобі коріниться – до першого світла у темряві не звика.

Розгойдавшись до меж, годується недитячий твій страх землі

зніяковілістю

низького сніга-важковика.

Що тримає на білому ці недовершені плями-материки?

Слони, черепахи, нечемні аїденята?

І з якої такої невидимої ріки –

невидимі руки, охочі озеленяти?

Утікаєш розпаленим деревцéм, засмолілим від гострих ран,

видираєшся в гори, стрибаєш, мов яки, смакуєш холодний дух.

Засинають бентежні корені, заляльковані в целофан.

Ти врешті зібраний...

мов непотрібний металобрухт.

Що тримає на чорному ті недосипані зорі-провідники?

Чи можна за ними дійти до земного раю?

І з якої із них прибувають одинаки –

такі одинокі, що наче й не помирають?

Та колись у безплідді твоїх сплетінь розростеться: «Прийом, прийом!

Це земля викликає. У нас тут проблеми. Без тебе ніяк, ніяк!»

І квезаль прилетить смарагдова, і тропічний зів'є райок,

і не приживиться

до нього жодна пітьма-змія.

Що тримає на сірому нас, неупевнених в тому, що є дива?

Що змушує дуб почуватися мікрогріном?

Бачиш сонячний клаптик – не бійся та відривай,

приший біля серця – і точно когось зігрієш.

 

ІІ місце (одна авторка)

 

Світлана Ткаченко

 

Про мари

 

Прокинься за хвильку до сірості вранішніх сутінків

на рисці хиткій між зазимком потОйбіч сновиддя

і храмом буденним земного хрусткого недОсвіту. –

Збираються хмари.

Зотлілі чуття учорашньо сидять поміж прутиків,

несміло чекають на день у оголених вітах,

полюють на лихо, бо їм же тепер не до сповіді –

тікають з кошмарів.

Беруть наполоханих клопотом, гнівом – в заручники,

самі ж перелякані свистом прийдешнього вітру:

у мить перед шквалом на першовесняному холоді 

чаклують примари.

Зустрінеш чужих – не ховайся від гідних сполучників,

незнані світи не побачиш, як тут переквітло.

Як думка кружляє не колом, а хоч би овОїдом –

я марю, ти мариш.

 

ІІІ місце (двоє авторів)

 

Інна Прокопович (виборола також ІІІ місце в номінації «Читацька симпатія»)

 

* * *

Є ритми,

Є ритми і рими, 

А гуркіт – не вічний. 

Не благай мене

Змінити твою долю.

Випусти у дощ

Сріблястих птахів

І своїх метеликів

Кольору мого улюбленого моря.

Я зберу росу

І напуватиму їх з долонь,

І нагодую манною,

Тією, що Господь неодмінно 

Дарує нам,

Коли ми його діти,

Коли пам'ятаємо. 

А долі наші, – на крилах

Сріблястих птахів і метеликів

(Кольору мого улюбленого моря), 

Що живуть в нас.

 

Євген Познанський (також відзначений спецдипломом за «найкраще втілення класичної форми»)

 

Сердита весна. Рондель

 

Сьогодні наша веснонька сердита.

Та все одно я їй не дорікну.

Нехай сюїту грізну і гучну

І виграє на всіх карнизах вітер.

Цей наспів має край весь розбудити

Від довгого й безрадісного сну.

Сьогодні наша веснонька сердита.

Та все одно я їй не дорікну.

Ще буде час всміхатися й радіти.

Дасть Бог і ми зустрінемо весну.

Ласкаву, пустотливу, запашну,

Як на картині, убрану у квіти …

Сьогодні наша веснонька сердита.

 

НОМІНАЦІЯ «ЧИТАЦЬКА СИМПАТІЯ»

 

І місце 

 

Вікторія Оліщук (також отримала спецдиплом за «майстерну стилізацію») 

 

*

небо набухло слізьми 

від страху

важко повзе вужем

сизим дахом

і раптом

крап крап

хмара лущиться знаками

де ти є

сестро заплакана?

де ти згубила 

свій плащ полатаний?

тремтлива вода 

мачинками скрапує

де ти є

стигла маківко?

до коли нам чекати весни

білого прапора?

бо вже посірів 

змерзлий світ

ніяк не зігріється

сонце мружить 

блідий живіт

і не весніє все

щулиться промінь

під плащ 

ховається

скніє небо хлющем

розвіває макові зарослі

крап крап

ссс-схаменись дощику

крап крап-ка

 

ІІ місце 

 

Максим Меркулов

 

***

Noble eagle, my friend,

Fly away with a wind,

Leave a delicate sсar

On the cheek of a cloud.

Let the rain wash my soul.

 

Автопереклад:

Шляхетний орле, мій друже, 

Відлітай разом з вітром, 

Лиши лагідний шрам 

На щоці у хмарини. 

Хай омиють дощі мою душу.

 

Конкурс експромтів 

«Мені шістнадцятий минало, – на «Перехрестя» я прийшов...»

 

І місце (двоє авторів)

 

Максим Меркулов

*** 

Мені шістнадцятий минало, 

На перехрестя я прийшов, 

Одним багато, іншим – мало, 

А я у білому... І ШО?

 

Надія Позняк

*

Мені шістнадцятий минало –

на «Перехрестя» я прийшов.

Тут не їдять даремно сало,

але й не рвуть тобі кишок.

 

Тут Муза, Ліра і чарівність.

Тут є мелодія і рівність.

А ще – шанують тут гостей.

Тут Афродіта і Еней 

здружилися. І ми – як діти.

Нам тільки жити і радіти.

 

Тож, вип’ю я за «Перехрестя»

на заздрість ворогам і бестіям.

Якщо нема таких, то хай

живе поезія, мов рай.

 

Експромти інших учасників

 

Тетяна Логвиновська

*** 

Давно шістнадцятий минуло...

Але ж сьогодні я прийшла,

бо якось серцем я збагнула,

що юність у душі жива.

Мої талановиті друзі,

Я зараз вас вітаю щиро!

Нехай живе натхнення в душах,

хай буде в серці місце мріям

та гарним віршам, пісням, квітам...

Хай Муза буде вас любити!

 

Євген Познанський

*** 

Мені шістнадцятий минало, 

на перехрестя я прийшов. 

Не на міське, яких чимало, –

на перехрестя віри й мов. 

На перехрестях все буває: 

і зустрічі і ворожіння. 

А тут – поезії розмаї, 

мистецтва чари та видіння.

 

   
© nspu.com.ua