Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Жителі благословенного степового краю, степового Побужжя – Північного Причорномор’я, завдяки обласній Програмі підтримки вітчизняного книговидання, отримала антологію «Живлюща сила Ємигії» в якій опубліковано твори письменників Миколаївщини й тих краян, чия доля пов’язана з цією неповторною землею, та біографічні довідки про них.

Роботу творчої групи очолив нинішній директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук, професор Василь Іванович Шуляр, а до роботи над антологією-хрестоматією прилучилися науковці з Чорноморського державного університету імені Петра Могили Інна Юхимівна Береза, Владлена Миколаївна Русова, з Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського – кандидати наук, доценти Людмила Василівна Старовойт, Поліна Михайлівна Водяна, голова обласного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта», кандидат медичних наук, доцент Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова Ігор Богданович Марцінковський та автор цих рядків. Науковими консультантами були син і батько Креміні: Тарас Дмитрович – депутат Верховної Ради України, голова підкомітету з питань освіти Комітету ВРУ з питань освіти і науки, доцент і докторант, і Дмитро Дмитрович – голова обласної організації НСПУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Передаючи духовну ауру рідного краю, автори запропонували читачам розділ усної народної творчості, де представлені думи, перекази, легенди кінця ХХ-початку ХХІ ст., часів бурхливої історії України. Читачеві запропоновані думи «Смерть козака на долині Кодимі», «Отаман Матяш старий», історичні пісні «Ой над лугом, над рікою», «Ой поїхав да пан Лебеденко да у млин за мукою», «Ой ішли наші славні запорожці» та багато інших, у яких відтворено героїчну долю запорозького козацтва.

Не менш цікавими є легенди та перекази про рідний край. Зокрема ,це «Макітрина балка», «Пугачова скеля», «Легенда про безсмертник».

Укладаючи антологію, автори відбирали імена тих авторів, які допоможуть нашим читачам скласти літературну картину рідного краю. Прізвища письменників розміщені за абеткою. Не дивно, що відкриває цей список Микола Аркас (1853-1908) – автор опери «Катерина», «Історії України-Руси», поет і фольклорист, просвітянин, педагог, меценат, культурно-освітній і громадський діяч. Його немає з нами понад 100 років, але благородні справи Миколи Миколайовича не забуваються.

Колоритні й інші письменницькі постаті. Дехто з них уже наступного року сягне ювілейних вершин. Один з них – Олесь (Олександр) Павлович Бердник. Народжений на Снігурівщині 1926 року, він став відомим на весь світ. Його книжки в жанрі наукової фантастики виходили в Канаді, Польщі, Німеччині. Учасник війни 1941-1945 років, протистояв тоталітарному режиму, був і виключений із Спілки письменників, і репресований, проте не зламався дух людини, яка захоплювала читача своїми науково-фантастичними повістями та романами. Славу й біду приніс Олесю Берднику роман «Зоряний корсар», у пам’яті він – і творець Української духовної республіки Пам’ятаю себе у юнацькому віці, коли під подушкою тримала подаровану мені на день народження книжку «Привид іде по землі».

Передчасно, несподівано пішов із життя ще один наш ювіляр – Валерій Петрович Бойченко. 2 травня 2016 року йому б виповнилося всього 75 років. Український поет, перекладач, публіцист, педагог, краєзнавець, громадський діяч залишив нам своїх 15 збірок прекрасних віршів, сповнених любов’ю до рідного краю, до наших маленьких читачів,а також класичні переклади «Корабельної катастрофи» – роману Роберта-Льюїса Стівенсона, та повісті американського письменника-ковбоя Віла Джемса «Димок» (ім’я коня). Школярі Миколаївщини щиро вдячні публіцисту Юрієві Діденкові, керівникові обласного проводу Народного руху України й головному редактору тижневика «Український південь» за щорічний конкурс читців імені Валерія Бойченка. Проходить він за участю в складі журі колег В.П. Бойченка – миколаївських письменників. 

Миколаївщина гордиться тим, що саме на нашій землі народився велетень української культури Микола Степанович Вінграновський. Поет, прозаїк, сценарист, кінорежисер, кіноактор, учень Олександра Довженка, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, Заслужений діяч мистецтв України, перший президент Українського ПЕН-клубу. Власне, про досягнення цієї людини можна говорити безмежно. Але найкраще – почитати його вірші, поплакати і порадіти, читаючи повість «Первінка», насолодитися грою головного героя солдата Івана Орлюка у фільмі «Повість полум’яних літ». Власне, все, чого торкнулася рука і серце великого Миколи Вінграновського, наповнює наші душі світлом і теплом. Наступного року, 7 листопада, Україна відзначатиме його 80-ліття.

До чоловіків-ювілярів наступного року приєднається і жінка-письменниця, якій виповнюється у наступному році 155 років від дня народження: Людмила Олексіївна Василевська-Березіна. Проте читачі знають її як Дніпрову Чайку. Ця прекрасна жінка подарувала своїм читачам вірші, п’єси, казки, оповідання, нариси. Основні її теми – тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 року. Відома Дніпрова Чайка як дитяча письменниця. Маленьким читачам припала до душі її казки, вірші, лібрето дитячих опер «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Краплі-мандрівниці». Майже все своє життя ця талановита жінка збирала і записувала усну народну творчість.

Наступного року будемо відзначати 85-річчя від дня народження Еміля Ізраїльовича Январьова. Добре знаний у рідному місті, поет друкувався в газетах «Южная правда», «Бугская зоря». Він був бажаним гостем на фабриках і заводах Миколаєва. Тому не дивно, що його збірки, а їх вийшло майже 20, у тому числі одно- і двотомник вибраних творів, носили назви, пов’язані з рідним краєм: «Переправа», «Корабельные баллады», «Настоящее время», «Ольвийский причал» тощо. Упродовж багатьох років Еміль Ізраїльович вів популярну телепередачу «Поле зрения», а в газеті «Вечерний Николаев» – рубрику «Журнальный столик».

Борис Миколайович Мозолевський родом з Веселинівського району. На його долю випали чималі випробування. Довелося, через нелояльність до владного режиму, спробувати різні професії – кочегара, різнороба, проте життя присвятив археології. Навчався заочно на історико-філософському факультеті Київського державного університету, писав російською, згодом почав писати рідною: одна за одною виходять його неповторні збірки поезі «Веретено», «Скіфський степ» та ін. Поет-археолог пише наукові монографії, захищає дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата історичних наук. Працював і над докторською дисертацією, став одним із найвідоміших у світі учених-скіфологів. Уславлений тим, що в кургані «Товста могила» під Нікополем знайшов неперевершений скарб стародавнього мистецтва – золоту скіфську пектораль, яка стала найвидатнішою археологічною знахідкою за всю історію скіфознавства в Україні. Наступного року йому виповнюється 80. 

У Празі похований наш земляк, український письменник, драматург та педагог родом із Нового Бугу Спиридон Феодосійович Черкасенко. Для нас він залишив драми, роман, поезії, оповідання, а також він писав підручники для українських школярів. Ось таким різностороннім був Спиридон Феодосійович, якому будемо відзначати наступного року 140-ліття від дня народження.

Від переслідувань КДБ за проукраїнські настрої Олексі Федоровичу Полішкарову довелося тікати у Росію. Його сім’я пройшла через розкуркулення, заслання та репресії. Проте закінчив не лише ремісниче училище, а й кораблебудівний інститут. У Петербурзі, куди він виїхав, увійшов до групи української інтелігенції, яке ініціювала відродження Товариства української культури, очолив групу, яка запропонувала встановити пам’ятний знак на місці першого поховання Т.Г. Шевченка на Смоленському кладовищі в 1989 році. Світ побачили понад 10 поетичних збірок цієї талановитої людини. О.Ф. Полішкаров загинув у Петербурзі, його збила машина. Йому б виповнилося наступного року 85 років...

Анатолій Васильович Харланович радував своїх читачів розмаїттям тем у своїх поезіях. Його творчість, зібрана в однотомнику «Сповідь» і опублікована в «...Ємигії», звернена до актуальних проблем сьогодення, до тих проблем, які хвилюють сучасника. Він істинний майстер ліричної поезії. Наступного року йому б виповнилося 80...

Але мова не лише про ювілярів наступного року, адже чимало сторінок відведено тим,кого з нами вже нема – зокрема, Михайлові Божаткіну, класику мариністики. Повноцінні добірки оригінальних творів і статті про них відведені нашим сучасникам – молодим поетесам Дарині Березіній і Наталці Білецькій, широко відомим майстрам красного письменства Олександрові Глушку, Анатолієві Качану, В’ячеславу Качуріну, Дмитру Креміню, Володимиру Пучкову, Олександрові Сизоненку, Людмилі Чижовій, Ларисі Матвєєвій, Світлані Іщенко, Анатолію Малярову та іншим.

Книга стане в нагоді учням загальноосвітніх навчальних закладів, студентам, викладачам, усім шанувальникам рідного слова. Колектив укладачів сподівається, що «Живлюща сила Ємигії» допоможе молодому поколінню,глибше осягнути творчість кожного митця-краянина, його унікальну творчість, отримати естетичну насолоду від осягнення справжньої художньої творчості.

 

Віра Марущак,

автор і співукладач антології, 

член Національної спілки письменників України

   
© nspu.com.ua