Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Як чудово, що зараз можемо користуватись інтернет-мережею!

Вся інформація, як на долоні. Наразі, маєш змогу відреагувати на цікаву/радісну/сумну/важливу інформацію, як от: привітати шановну колежанку Віру Марущак з обранням головою Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.

Втім, вітання я відправила одразу, коли пані Віра мене повідомила про урочисту подію. Тоді ж у мене виникла думка викликати новопризначену пані на відверту розмову, але я не поспішала. Нехай, – подумалось, – людина звикне, призвичаїться, почне діяти...

Минуло 50 днів. Ви, мабуть, звикли читати звіти високих посадовців? Про те, що зроблено протягом 100 днів? Еге ж, звикли. Тільки ніхто, здається, не замислювався, чому ПІСЛЯ 100 днів усіляка діяльність ніби припиняється? А згадайте французького імператора Наполеона та його 100 днів. Що було потім? Ото ж!

Тобто, число це не дуже щасливе. Тому я вирішила переламати ситуацію і змінити термін. Отже, звернутись до пані Віри, відколи виповнилось 50 днів її перебування на посаді голови МОО НСПУ.

 

– Пані Віро, а яка чисельність Миколаївської обласної організації?

– На сьогодні Миколаївська обласна організація має у своїх рядах 23 письменника. Жодного з них не буду називати, щоб когось не образити. Але відразу хочу сказати, що у нас є лауреати Всеукраїнських літературних премій, переможці конкурсів, лауреати всеукраїнських поетичних літературних фестивалів, ті, хто носить високе звання «Заслужений працівник культури України», «Заслужений діяч мистецтв України», а також наша гордість – Лауреат Державної (Національної) премії України імені Тараса Шевченка. Це Дмитро Дмитрович Кремінь. Я прийняла естафету керівництва спілкою саме від нього.

 

– У Вас було шість попередників, ви сьома. Трішки не дотягуєте до американських президентів (жартую). Бо ж, впевнена, що письменники мають більш розвинений інтелект, ніж заокеанські керівники (нехай не ображаються. Звичайно політики вони вправні, актор серед них був, а письменника – таки ні). Між іншим, серед керівників обласних організацій практично немає жінок...

– До речі, хочу зазначити, що за 43 роки існування нашої спілки вперше було обрано головою жінку. Мабуть тому я по-жіночому подивилася на стан господарських справ. Турбує те, що потрібно зробити ремонт у приміщенні, а на це немає ні копійки. Разом зі своїм заступником Віталієм Дмитровичем Рогожею уже почали писати листи, сподіваючись на фінансову підтримку від великих підприємств. Але думками уже далеко – уявляю літературний музей з книжковими поличками, розміщені на стіні портрети своїх попередників, нині діючих письменників. Дуже хочеться мати таке місце, де будуть збиратися автори, щоб це був затишний куточок для кожного, хто завітає до нас. Словом, мрій багато і дуже хочеться, щоб вони збулися.

 

– З чого почався ваш перший робочий день на цій посаді?

– Зі свята. Це був День соборності України. Взяла участь у покладанні квітів до двох пам’ятників – Тарасу Шевченку та В’ячеславу Чорноволу, а також у святковому засідання в Миколаївському академічному українському театрі драми та музичної комедії.

 

– Тепер, думаю, можете детально розказати про свої плани, дії, сподівання?

Про свої плани розповіла на звітно-виборних зборах. Є багато цікавих заходів, які можна запровадити нашими письменниками. Потрібно більш гучніше заявляти про те, що в області є спілка письменників. Для цього запропонувала проводити літературні фестивалі, проводити творчі зустрічі починаючи з дитячих садочків, щоб дитяча душа не була глухою до рідного слова, проводити зустрічі в школах, середніх та вищих навчальних закладах. Паралельно проводити роботу з творчою молоддю. У нас проводився обласний літературний конкурс «Золота арфа», зараз він призупинив свою ходу, тому будемо його відроджувати. З цього приводу у мене вже є план роботи.

Також потрібно відновити поїздки по області, для того, щоб діти мали змогу познайомитись з письменниками. Для цього потрібно більш тісно співпрацювати з соціальними партнерами – обласним управлінням культури, міським управлінням культури, інститутом післядипломної педагогічної освіти, обласного управління освіти та науки, управлінням освіти Миколаївської міської ради.

 

– Дивлюсь, Ви багато уваги приділяєте популяризації сучасної української літератури, зокрема, й місцевих авторів...

– Так. Звичайно. Це – обов’язкова умова.

Скажімо, у Рибаківці, що на Миколаївщині, є оздоровчий табір «Орлятко» у якому протягом літа відпочивають діти з шкіл-інтернатів. Запропонувала підтримати цих дітей, проводити для них дієві заходи: майстер-класи, конкурси, вікторини. Працювати з обдарованими дітьми, надавати їм допомогу.

Вважаю, що потрібно організовувати в кожній школі куточки з інформацією про письменників. Свого часу в Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського була дошка з іменами письменників. Сьогодні це у минулому, але ж тут готують викладачів української мови і літератури! То ж важливо, щоб такий стенд був не лише у цьому навчальному закладі, а й в усіх вишах.

 

– Чи уже розпочалася співпраця з Національною спілкою України?

– Звичайно. Складено план роботи на нинішній рік, зроблені перші кроки до перереєстрації статуту. Днями у Києві було проведено засідання Правління спілки, до її складу було запропоновано обраних голів – з Кропивницького, Запоріжжя, Миколаєва. Після цього засідання до уже складеного плану додала ще кілька пунктів. 

Тільки завесніється, хочу разом із колегами, а можливо, із залученням молоді, знайти могили побратимів – письменників Валер’яна Юр’єва та Івана Григурка, щоб навести там порядок. Ще багато є думок, якими буду ділитися з колегами, плануватимемо спільні дії бо один у полі не воїн.

 

А з іншими обласними організаціями плануєте співпрацювати?

– Авжеж, інакше не може і бути. Думаю, що це мають бути спільні заходи, обмін делегаціями, досвідом. Власне, навіть задовго до мого обрання співпрацюю з вашою письменницькою організацією. За себе скажу, що минулого року працювала у складі журі Всеукраїнського літературного конкурсу «Літературна надія Дніпра». Вважаю, у нас багато спільного, бо ми пливемо в одному човні. 

 

– Чи не стане на заваді Ваша громадська діяльність творчості?

– Думаю, що ні, бо за цей час, коли була обрана головою, уже написала і казочку і оповідання. Планів ще багато. Але про них краще не писати, а просто працювати. До того що пишу, ще й проводжу багато зустрічей. Лише за цих 50 днів зустрічалася з учнями Кір’яківської ЗОШ Миколаївського району,однією з Київських шкіл.

День рідної мови був для мене насиченим і приємним, бо мала змогу послікуватися і з учнями школи-інтернату Центру загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації, а також Миколаївського ліцею сфери послуг, Всесвітній день письменника зустріла в Миколаївському театрі ляльок. 

Взяла участь у читацькій конференції "Великий українець: життя і просвітницько-громадська діяльність М.Аркаса". До дня народження Тараса Григоровича Шевченка, як член журі, взяла участь у ХІХ конкурсі Шевченківської поезії «Заповіт», а також у святі «Тарас Шевченко – великий син України!» який провели учні Першої української гімназії ім. М. Аркса. Та ще багато цікавих заходів. З моїм оповіданням «Рушник» в міській бібліотеці ім. Кропивницького відбувся тврчий портрет-ілюстрація, який також присвячений людині-велету – Т. Г. Шевченку.

 

– Добре знайома з Вашими творами для дітей. А для дорослих пишете?

– Звичайно. У мене є кілька збірок для юнацтва. Друкувалися оповідання і в солідних журналах. Зараз ще один рукопис лежить у видавництві. На жаль така категорія як юнацтво майже залишилося без уваги письменників. Ми не повинні забувати, що цей період дуже важливий для молоді. Це обрання професії, вірних друзів, створення сім’ї та інше. То ж тут письменник повинен стати життєвим поводирем. Є над чим замислитись дорослим.

 

– Ви – автор 10 книжок маєте величезний життєвий та професійний досвід. Чи підтримуєте молодь, вважаєте за потрібне навчати юних літераторів?

– Разом із працівниками Миколаївської універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова обговорили питання створення студії письменницької майстерності «Мистецтво слова», на яку запрошуємо тих, хто здатен розповісти читачам свою історію, хто написав твір і не наважується й думати, що колись буде почутим. Саме тому ініційована проектна діяльність направлена на популяризацію літературної творчості та сприяння письменницькій майстерності. До цієї роботи будуть залучені письменники, викладачі, поети.

Наші письменники готові до співпраці з літературними об’єднаннями, які є у місті.

Словом, роботи багато. Ніколи сидіти на одному місці, бо під лежачий камінь вода не тече.

 

– Дякую, що приділили увагу. Нехай виповняться Ваші задуми й плани!

Розмову вела Еліна Заржицька

 

   
© nspu.com.ua