Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

2 вересня ц.р. на 78-му році життя відійшов у вічність Микола Кагарлицький – відомий український мистецтвознавець, критик і перекладач, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки письменників України і Національної спілки театральних діячів України. 

 

Микола Феодосійович Кагарлицький народився 6 січня 1937 року в с. Черняхів Кагарлицького району Київської області. Закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Вчителював, працював завлітом Київського державного академічного театру опери та балету ім.Т.Г.Шевченка, був кореспондентом газети "Літературна Україна", редактором у видавництві «Дніпро». Започаткував систематичні музично-літературні вечори в міському Будинку вчителя. З 1961 року почав виступати з публіцистичними, літературознавчими і мистецтвознавчими статтями та нарисами про визначних діячів української культури – О. Гончара, Я. Баша, В. Забаштанського, М. Садовського, М. Донця, І. Козловського та інших. У щорічниках «В сімї вольній, новій» опублікував цикл «Генієм опромінені» про П. Саксаганського, О. Петрусенко, К. Білокур, М. Заньковецьку та Б. Гмирю. 

З-під пера письменника вийшли художньо-документальний нарис «Оксана Петрусенко. Народна артистка УРСР» (1973), біографічна повість «Оксана Петрусенко» (1983, 1989), художньо-документальна повість «Оксана Петрусенко» (2007), «Наодинці з совістю. Образи діячів української культури» (1988), документальні повісті «Катерина Білокур. Я буду художником!» (1995), «Листами, мов зорею, засвітилася» (2007). Микола Кагарлицький упорядник збірників «Оксана Петрусенко. Спогади. Листи. Матеріали» (1980), «Михайло Донець. Спогади. Листи. Матеріали» (1983), упорядник і співтворець книжки «Катерина Білокур очима сучасників. Спогади. Есеї. Розвідки. З архіву художниці» (2000). У його перекладі з болгарської мови українською вийшли «Коли мовчать слова. Образи великих композиторів» (1968, 1969), з німецької – збірка новел А. Зегерс «Легенди про Артеміду» (1971) та ін. 

Книги Миколи Кагарлицького завжди високо цінувалися як колегами по перу, так і рядовими читачами. Він лауреат премій ім. П. Чубинського, ім. Д. Нитченка та ім. К. Білокур. Нагороджений почесною відзнакою Українського фонду культури «За подвижництво в культурі» та орденом Катерини Білокур. 

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Миколи Кагарлицького. Нехай буде тобі пухом рідна українська земля, наш дорогий побратиме. 

Київська організація НСПУ,

Національна спілка письменників України 

 

   
© nspu.com.ua