Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

До вашої уваги переможець Міжнародного конкурсу творів кращих українських молодих літераторів «Гранослов-2015», молодий поет Ігор Астапенко.  

 

вирізання пам’яті (лихотомія)   

 

ми сиділи на березі вечора

і вирізали пам'ять 

 

ось тобі фігурка зради

ось тобі сніжинка відчаю

ось тобі квітка втрати

ось тобі метелик болю

господи як багато метеликів!

 

тримай це розбитий літачок

моєї віри

а це тобі будиночок

із моїми гріхами

хочеш у ньому погрітися?

 

а це ластівка 

минулорічного суму

а це намисто

із дитячих сльозинок

тільки не розірви

бо воно мені дороге

 

дивися це янгол

мого батька

(а чому в нього одне крило?)

а це трикольоровий солдатик

(тому в нього одне крило)

 

вони вирізали пам'ять

і їхні задихані руки 

кровоточили спогадами

 

господи як багато метеликів!

 

 

ДЗС

 

у день збору смородини

сокровенний день збору смородини

у храмах кущів моляться чорні руки

 

чорні руки причащаються ягодами

чорні руки сповідаються перед ягодами

ми всі рівні перед богом

у день збору смородини

 

ми всі рівні перед кущами

як і вони перед нами

і той найбільший високий бабій      

і той худющий скромний поет

і той голий обірваний зніяковілий

наче хлопчик на літургії

який не знає

коли хреститися

 

 

 

варення

 

очі бояться а руки роблять

жовті черешні летять у миску

 

мати казала колись: «розчерепаню»

зла була мати не знала як бути

діти роти ховали в долоні

ніби черешні у лоні кістяччя 

 

мати слізьми у варення сипала

цукор з мішка бадьоро вистрибував

миска вагітніла діти замурзані

тишу тримали в щоках обвітрених

 

мати кричала голос хотів повішатись

сусіди пригріли вуха в банках літрових

діти хотіли плакати краплями кукурудзяними

батько мовчав розхристаний

бо ж через нього

 

господи господи господи

бáйдуже мені все це

час дурнуватий вислизнув

ніби черешня з долоні

на язику минуле 

соком п’янким несеться    

але ж варення господи

неублаганний господи 

досі солоне!         

 

 

 

горіх! 

                шкільним деревам «метрофобії» 

 

на старому горіхові діти стрічали ранки

вирізали дні на корчастому стовбурі

цілувалися діти під крислатою мантією

у щоки у губи у шиї 

язики слинаві пускали

 

на старому горіхові 

на лапчастому доброму дереві

в халабуді трухлявій 

діти учились вбивати

скільки вас ворухких

мурах комарів і сонечок

на руках у дітей перестало дихати 

царство вам повітряне!

 

розпадалися дні і ночі

і країни й світи розпадалися

як горіхове шкаралупиння

діти димом смердючим горіх освячували

й цілувалися знову

тепер по-циганськи 

 

о велике розкидчасте дерево

що твоїх дітей поскидано у мішки

наче мертвих невідомих воїнів

що твоє листя потоплено в горілчаних банках

як сліпих котенят

(але господи скільки ви бачили!)

ми тепер із іншими голосами

ми тепер із великими головами 

усе ж так цілуємося 

під якимись чужими деревами 

 

о розхилистий стороже часу

ти стоїш тепер під білим пласким сонцем

і гірко всміхаєшся сотнею зелених очей 

а я сумний дурний із колючою шиєю 

їм гарячий бабин пиріг із горіхами 

і не можу померти

 

 

 

 

футбол

 

ті хлопчики які грають у футбол

на бетонному майданчику коло товарних складів

знають що таке колінні кринички

із червоною до чорноти водою

 

хлопчики курять очерет

а потім діляться однією на всіх цигаркою

отриманою від сторожа за вцілілі двері

тільки тоді грають у футбол

грають а не гуляють

бо гуляти це інше в їхньому розумінні

 

у хлопчиків одна на всіх голова

без очей без вух наче їхній м’яч 

у хлопчиків одна на всіх душа

мов розбитий ліхтар коло товарних складів

 

у ставку де ховаються духи жаб

хлопчики миють ноги 

худезні як очерет 

витирають вологу подорожником

що палкий вболівальник команди зелених 

 

хлопчики подорослішають і підуть

стануть дядьками хтось може і ні

і хто знає чи прийдуть замість них нові

і чи будуть душу вибивати з м’яча

 

хлопчики подорослішають і підуть

і комусь повернутися припече 

бий по воротах! лине у вухах моїх 

бий по воротах!

чи живий в тобі хлопчик іще?

 

   
© nspu.com.ua