Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

До вашої уваги поетичний звіт учасників Арт-спільноти "Перехрестя" за лютий та березень 2019. 

#Перехрестя

 

Світлана ТКАЧЕНКО

 

Особлива 

 

Вона особлива, вкривалась липневим небом, 

ходила путівцями овиду раннім-рано, 

до ґречно-невдаваних, людяних, не ганебних 

торкалась блакитно-вітрильними рукавами. 

 

Усякі стрічались, заводили у гущавінь, 

а дехто давав їй уміння, серпи і рала, 

насущний пекла, напувала лице дощами, 

з блакитною кров'ю окраєчки забирала. 

 

Вона особлива. Як всі. Але трохи інша. 

Скалу не лупала. Та й нащо їй тії кайла. 

Осяння сльозинок і снів ворушило більше, 

з вершкових хмаринок на світлих людей стікало. 

 

Отримала світ у долоні м'яким осонням, 

не як у кіно, не була дружиною кхала… 

Мені пощастило відчути прозору просинь, 

якою вона найдорожчих людей кохала. 

 

 

Інна ПРОКОПОВИЧ

 

* * *

Їду старим потягом, сидячи проти руху,

втікаю від вечірнього сонця,

а воно майже наздоганяє...

І день, поступово зникаючи,

все ще міцно тримає мене за руку.

Я дарую йому шанс лишитися 

і, нарешті, надихатись разом,

а Йому байдуже, що я досі бачу сонце 

за його плечима.  

День не розуміє, він хоче спати...

Стискає груди, не стає повітря,

відкόли його назавжди обіймає ніч.

 

* * *

Ти мусиш розділити день

На за і проти,

Думав, знав, нездужав… .

Твій кволий дух, 

Для мене не байдужий,

Не має каяття.

Він не метелик, камінь, чи стерня

Він – пісня,

Що занудилась в полоні

Глухого вуха.

 

 

Анна ТАЩЕНКО

 

Бульварно-букварное

 

Сиял весь город, словно брошь,

светился путь, которым шёл ты,

играл закат в контрастный дождь –

то фиолетовый, то жёлтый, –

сияли мы, играли мы

совсем по-школьнически в прятки...

И в двух поливах до зимы

казалось клумбочкам опрятным,

что прочь из мест, где мох притих,

сбежав с облупленного юга,

бульвар не вытрясет двоих,

уже впечатанных друг в друга...

От агератумов до ям,

в которых осень воду варит,

по тёплым лиственным морям

мы собирали наш букварик,

но золотую букву «Ты»

не доучили – и забыли,

и, опасаясь пустоты,

в другие гавани заплыли...

И го́рода не знать черней,

и что ни осень – неживая,

но сталкивают всё сильней

и снова к пряткам призывают

дорог моих, дорог твоих

соприкасаемые дуги...

Бульвар не выпустит двоих,

букварь не выпишет двоих,

ещё не пройденных друг другом.

 

 

Єлена ДОРОФІЄВСЬКА

 

Все ще ніч

 

Прокидаєшся серед ночі й дивуєшся – все ще ніч,

Ніч така, мов ховається світ у драглистому черевці чорносливу.

Морхле сяйво ліхтарне по вікнах підсвічує  зливу -

Тьмяне світло й вода розплескалися навсібіч

Молоком золотим… Ти вагаєшся – йти, не йти?

Та лишаєшся, щоб до сльотавого ранку не спати.

Вкотре ніч проростає у самому центрі кімнати - 

Із чужої утіхи, із власної самоти…

І гримить за вікном, і дивує тебе пітьма,

Наче повна відсутність чогось та чиясь тимчасовість…

…Це пітьма провокує непрохану ніжність, небажану совість

І неждану жагу, у якої вагань нема.

 

 

Євген ПОЗНАНСЬКИЙ

 

Аріадна. Сонет

 

Мов лабиринт – безжально та суворо, –

Навколо стали ці похмурі дні.

За рогом десь – чудовисько, потвора.

Із люті очі, ікла –із брехні.

 

Воно тебе, можливо, й не поборе,

Та важко бути завжди у броні…

Заплутують безжальні коридори,

І завжди так і взимку, й навесні. 

 

У темряві, щоденній, непроглядній,

Ти знов і знов шукаєш безпорадно,

Свій вихід, свій у інший світ місток.

 

Та чарівний поезії клубок,

У котрім за рядком іде рядок,

Тобі дарує доля-Аріадна.  

 

 

Тетяна ЛОГВИНОВСЬКА (Татьяна ЛОГВИНОВСКАЯ)

 

Стать человеком непросто...

 

Из грязи цветок вырастает. Солнце его ведь любит...

И дети, когда любимые, тоже выходят в люди.

Стать человеком непросто... Ведь в жизни дорог немало,

но не всегда ярко-пёстро мира для нас покрывало.

Рытвины и ухабы, взлёты, а следом падения...

Мир создаёт декорации, мы собираем звенья

нашей души многоплановой – граней в ней разных много.

Надо собрать их в единое, чтобы найти дорогу.

Ту, на которой диск солнца светит и даже ночью,

ту, на которой любишь, красивое и не очень.

Грязью питается лотос, чтобы подняться к небу.

Наша история жизни в чём-то подобна... Где бы

чудный цветок не вырос, знайте – там солнце было.

Если открылось сердце, значит оно любило.                                                    

 

 

Максим МЕРКУЛОВ (Maksym Merkulow)

 

* * *

In the City of Silver Bells

Every building is tower,

Every street is a wonder,

Every square has wings.

 

In the City of Silver Bells

I can hear the Whirlpool

And the tune of a Legend,

And a voice of a myth.

 

In the City of Silver Bells

Every dove is an angel,

Every angel is stranger,

Every stranger is saint.

 

In the City of Silver Bells

I can pray like a child,

I can cry and be happy,

I can rise into Whirlpool,

Into Whirlpool of Wonder…

 

In the City of Silver Bells.

 

 

Сергій БАТУРИН

 

* * *  

Ірині

 

Забудь.

Будь — за

чи поза,

просто будь.

То не сльоза,

то – подарунок Бога.

Не перебрешуть, то переберуть

закляті друзі – 

заздрісно й убого 

чи славу,

чи слова - 

не в тому суть.

Не поговір, то наклеп.

Накип, осад.

Поглянь – нікчемні, як вони несуть,

як посаг,

свій, 

на друзки битий,

осуд.

«Стилет і стилос» – 

кожному своє.

Хто на хресті – 

тому вже не до ренти.

А місто над рікою постає

марою стародавньої леґенди.

Тут кожен другий – Каїн, а не Кий.

І четверо з п’яти – 

недавні зайди.

Тут під ногами – давні черепки й

дідівські черепи.

Та хто їх знайде?

Примір на себе шати тих примар:

волхвів, ченців, героїв, отаманів,

князів. 

За данину 

у давнину аж в Дар-

ниці у них купляли хани

хисткий і нетривкий недовгий мир.

…Націлені на Бога храмів бані.

Тут лиходій, лихвар, крадій, упир,

пророк і янгол – 

бажані й жадані.

Отож – забудь.

Будь поза.

Просто будь.

У всіх свої пророки

та проріхи.

 

Крізь долі та міста вони течуть – 

чи то роки, чи наші древні ріки.

 

Валентина ЗАХАБУРА

 

* * *

Очікуються мінлива погода і люди

беріть парасольки купальники і валер'яну 

любіть ворогів пробачайте зрадливих коханих 

або навпаки 

бо щось-таки в краї цім буде 

Рибалки вполюють лелек

риба зродить месію 

сади заквітують а діти зростуть мудрецями 

або навпаки 

наблизиться щось далеке 

віддалиться рідне та нас приведе до тями 

Очікується гроза чи то тільки погрози 

вдягайтеся зручно 

кажіть найдорожчим кохаю 

або навпаки 

весна встає й позіхає 

й дощить 

люди думають кров люди думають сльози

 

   
© nspu.com.ua