Відео  

   

Анонси  

   

Наші партнери  

 

   

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 
«Тепер не затримають нас
ані штиль, 
ані застояна вода! 
Ла-ла-ла!» 
Еліна Заржицька

Сучасній дитячий українській літературі вже багато років, і можна з упевненістю сказати, що морської тематики у творах українських авторів не так вже й багато. Тим цінніший факт виходу в харківському видавництві «Талант» серії із шести  книг Еліни Заржицької, в яких ця тематика відображена повною мірою. І відображена талановито.

Якщо б я не знала пані Еліну, то подумала б, що книгу написав якийсь науковець, що півжиття подорожував морями із винятково науковою метою, а потім, вирішивши змінити профіль, у казковій формі, але професійно, розповів сучасним дітлахам, що то є море-океан та його мешканці. 

Дуже важливо знайомити дітей з навколишнім світом і різноманіттям його проявів очима різних людей, бажано позитивно налаштованих для передачі свого досвіду молодшому поколінню. У даному випадку цей аспект особливо значущий, оскільки світ сучасного дитинства і так обмежений нашими дорослими діями. До того ж, вираження у текстах позитивної життєвої позиції у наш час річ не менш дефіцитна, ніж, припустимо, оптимізм. Тому так впевнено Еліна Заржицька завойовує свій сегмент суспільної уваги та любові в читача зі своєю книгою про китеня Тимка та його найкращого друга – капітана Хвалька-Теревенька.

Талант організатора у сучасній дитячий літературі не менш необхідний, ніж просто талант письменника. Написала «просто талант» й посміхнулась. Як багато людей при відсутності інституту літературної критики зараз вважають себе талановитими! Але це окрема розмова, не притаманна творчості пані Еліни. Дійсно, поряд зі справжнім літературними можливостями автор проявляє риси менеджера: до спілкування з дітьми, батьками, педагогами – задля проведення правильно організованих презентацій та самопрезентацій. Авторка робить це з фантазією, коли готуються для дітей  вистави, яскраво організовані зустрічі, використовуються щодо спілкування з аудиторією Іnternet, Skype та інші засоби сучасного зв’язку.

У цій важливій справі авторці з задоволенням допомагають і бібліотеки, і видавництво «Талант»! У Львові, на презентації книги Еліна Заржицька одягнулася у матроський кітель та кашкет із якорями, а «підтримували» цей своєрідний message іграшковий китеня Тимко та корабель капітана Теревенька. А в Дніпропетровській обласній дитячий бібліотеці фахівці влаштували для дітей справжню виставу с музикою та співами. Також з уважністю вікового психолога спостерігаю в Network, як діти малюють китеня, ліплять із пластиліну, пишуть листи, що потрапляють до авторки і, як я знаю, стимулюють особисте листування з маленькими пошановувачами книги та авторами малюнків. 

Сьогодні очевидно, що зусилля пані Еліни дали свої плоди: діти полюбили героїв книги. А що може бути дорожчим для автора? А ви знаєте, що дітей не можна заставити полюбити просто так. Діти дуже чутливі до дворушництва й лже-щирості, і ніколи не посміхнуться фальшивій людині чи казці, яка завжди підкреслює прагнення дитини до внутрішньої свободи, самопізнання, органічно вписується в сучасний соціальний простір, розкриває перед дитиною потенціал необмежених можливостей для розвитку особистості. Дійсно, коли у ранньому віці дитина знайомиться з дитячою літературою, це з початку тільки відображення смаків батьків – тільки батьки обирають перші казки, які слухає їх малеча. Але потім починають формуватися власні «казкові інтереси» малюка, й він вже може сам показати/замовити книжку, яку бажає послухати. Причому може це вже робити навіть у дуже ранньому віці, бо раніше, ніж почати розмовляти, дитина слухає.

Нашим дітям, як і нам, дорослим,  подобається різна література: одним – поезія, іншим – мала проза, ще комусь – широкі полотна з розгорнутою в часі перспективою. Твори ж Еліни Заржицької читають усі, бо вона надає можливість дитині сприйняти текст, у якому немає простору, суб’єктивно понівеченого негативним сприйняттям дорослого. Немає того, що зветься «підрубані крила» дитинства.  І це великий приклад для батьків. Я завжди наполягаю: якщо ви були щасливим/нещасливим малюком – при будь-якому з цих варіантів надайте своїй дитині можливість відчути радість справжнього дитинства.

Тому рекомендую твори Еліни Заржицької для читання з дітьми: вона добре володіє  специфічним секретним кодом, який робить її казки, і особливо повість «Китеня Тимко», однаково цікавими для дітей різного віку. Тому що авторка, як я вже наголошувала, з прискіпливістю невіддільного вченого і поетикою справжнього позитивіста вводить дітей до життя.

Той, хто бере в руки «морську» книжку Еліни Заржицької, ніби чарівною паличкою розсовує перед собою глибини океану і занурюється в новий для нього світ рифів, коралів, чудернацьких морських мешканців, у якому реальні події життя дуже природно поєднуються з казкою. Фантазійність сюжету авторки надає змогу через своєрідний казковий антропоморфізм (приписування якостей людини тваринам) пізнати нові місця, характеристики людей у спілкуванні, особливості вирішення конфліктів та комунікації у групі та сімʹї, і використовувати опанований текст для роздумів через споглядання красоти морських глибин та рефлексію щодо стосунків головних героїв.

А маленький китеня Тимко, навколишній світ якого населений незвичайними явищами та істотами, надає дітям прикладу, як поводитися у надзвичайних ситуаціях чи просто товаришувати. Хоча у цьому йому справно допомагають мама, друзі та капітан Хвалько-Теревенько, який не втратив дитячої безпосередності бачити й розуміти світ по-справжньому барвисто. Ніби яскраві стрічки із чарівної скриньки фокусника тягнуться історії про невідомі раніше морські явища, що зустрічаються в океані. Тут і розповіді про мешканців морських глибин, чи особливості життя таких популярних тварин як кити, восьминоги, корали, морські зірочки, манти тощо, ознайомлення з працею рибалок та відважних капітанів. І все це автор розповідає кумедно, з казковими прийомами, при цьому не опускаючись до сюсюкання або зпримітивлення сюжету. І, найголовніше, повість Еліни Заржицької «Китеня Тимко» має дуже важливу рису – пізнавальність. Не дидактично нудну, а яскраву та веселу, яку в контексті сучасного погляду на педагогіку і повинні мати всі пізнавальні прийоми для наших дітей.

Ольга Рєпіна

   
© nspu.com.ua