Системні обстріли книговидавничої галузі призвели до знищення накладів багатьох українських видавництв. Аби врятувати книжковий ринок від банкрутства, видавці та культурні діячі закликають уряд терміново впровадити державне страхування ризиків, програми пільгового кредитування та відновити закупівлі для бібліотек. Про це йдеться в ефірі Радіо Культура.
Співвласник та керівник видавництва «Основи» Андрій Вишневський наголошує, що насамперед видавці розраховують на власні сили, підтримку читачів та бізнес-спільноти. Він також відзначив рішення керівництва «Нової пошти» компенсувати втрати книгорозповсюджувачам, хоча компанія не має таких юридичних зобов’язань.
Проте, на думку видавця, для повноцінного виживання ринку необхідне втручання уряду: «Держава теж має потенційний набір інструментів. Передусім це могли би бути програми страхування ризиків, які б частково фінансувала держава. На друге місце я би поставив пільгові програми кредитування».
Він додає, що малі видавництва додатково потребують прямих субсидій, адже втрата накладів стала для них критичним ударом, який самостійно вони не подужають.
Співзасновниця видавництва «Крапки» Катерина Сова сподівається на оперативну реакцію профільного міністерства.
«Читали заяви міністерки культури про швидкі гранти для малих видавництв, саме на додрук примірників. Це було б, звісно, неймовірно помічним», — ділиться Катерина Сова.
Письменниця та членкиня Коаліції дієвців культури Юліта Ран звертає увагу на необхідність глобальних законодавчих змін. Зараз коаліція підтримує законопроєкт, який пропонує визнати знищення українських культурних об’єктів та книжок актом геноциду. Крім того, експертка радить уряду відновити державні програми закупівлі літератури для публічних та шкільних бібліотек, які останніми роками не працюють.
Найбільшою проблемою ринку Юліта Ран називає неможливість отримати банківські кредити на відновлення. Банки відмовляють видавництвам, оскільки ті не мають нерухомого майна для застави, а наклади книжок фінансові установи не розглядають через високий ризик знищення.
«Страхові компанії не страхують зараз від форс-мажорів, пов’язаних з війною. А внаслідок чого гинуть книжки? Саме внаслідок воєнних дій, внаслідок обстрілів», — зазначає Юліта Ран.
Письменниця вважає, що уряд має негайно змінити правила страхування та надати доступ до пільгових позик. Якщо держава проігнорує ці потреби, книговидавнича галузь не зможе оговтатися від збитків: «Цю ситуацію треба виправляти, виправляти терміново, бо видавництва не вигребуть».
Що відомо про обстріли книговидавничої галузі
Унаслідок атаки російського безпілотника у Київській області 28 серпня знищено склад «Нової пошти», де зберігалися тиражі книжкових мереж Readeat і Book.ua, а також низки видавництв, зокрема «Уробороса», «Основ», Vivat, «Крапок», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Creative Women Publishing, «Жоржа». Загальні втрати оцінюють у понад 23 мільйони, згоріло більш ніж 60 тисяч книжок.
Знищення друкарні «Конві» спричинило втрату близько 600 тисяч книжок, з яких 250 тисяч шкільних підручників. Серед видавництв, чиї книги потрапили під удар: «Ранок», «Грамота», «Лабораторія», ArtBooks, «Асса», «Каламар», «Атена», «Астон», BookChef, «Апріорі», «Урбіно» та інші.
Видавництво BookChef внаслідок російської атаки 2 липня втратило близько 800 тисяч книжок. Також «Книголав» повідомив про втрату майже 250 тисяч книжок.
Знищено склади корпорації RNK-Ranok у Харкові, через що загальні втрати української книжкової галузі тепер становлять близько 30 % річного обсягу виробництва книжок.
Внаслідок пожежі на книжковому ринку «Петрівка» постраждала низка видавництв: «Віхола», «Ранок», BookChef, «Наш Формат», «Лабораторія» та «РМ».
Анастасія Курінська,
Суспільне
