У Києві презентували адаптоване видання книжки «Оммм. Дух ірпінського лісу» з перекладом українською жестовою мовою авторки Наталії Череднюк, відомої під псевдонімом Таша Торба. За словами організаторів, це перша в Україні друкована дитяча книжка такого формату. В ній поєднали текст та інтегрований відеоперекладач жестовою мовою, що відкриває для дітей з порушеннями слуху новий рівень доступності до читання.
Досі нечуючі діти мали лише один формат читання — друкований текст без урахування їхньої мови спілкування — жестової. Поява таких видань нового формату в бібліотеках та навчальних закладах стане кроком до рівних можливостей і врахування потреб людей з інвалідністю.
Головний герой книги — дух ірпінського лісу Оммм, який охороняє місто. Він дбає про все живе, висаджує дерева, піклується про тварин та зберігає природний баланс. Коли місто зазнало вторгнення й опинилось в окупації, Оммм не розгубився — прийшов на допомогу і став на захист всього живого.
Авторка книжки Наталія Череднюк, відома під псевдонімом Таша Торба, розповіла, що ця книга — про сьогоднішні обставини, в яких ми всі живемо. За її словами, історія про духа ірпінського лісу допомагає переживати досвід війни через казку — унікальний інструмент роботи із дитячою свідомістю в такий не простий і відповідальний період.
«Після адаптації казка стала ще більш чарівною, адже отримала додатковий шлях до дітей, які спілкуються українською жестовою мовою. Казки допомагають говорити з дітьми про важливі речі: добро і зло, взаємодію з іншими, цінності та моделі поведінки. Саме через казку дитина часто вперше осмислює світ і своє місце в ньому. Тому нечуючі діти мають отримувати книжки доступною для них мовою. Насправді це можливо зробити — головне, щоб у дорослих були бажання і воля», — поділилась Наталія Череднюк.
Гостя презентації Марина, яка прийшла разом із сином Давидом, поділилась враженнями від книги та нового формату.
«Коли дитина бачить історію жестовою мовою, вона сприймає її зовсім по-іншому. Ми живемо в Ірпені, син усе це бачив на власні очі. Коли ми гортали книжку, у нього аж мурашки по шкірі йшли. Він казав: «Мамо, дивись, це ж усе так, як було в нас!». Завдяки такій подачі син одразу впізнав знайомі місця й події. Давид навчається у звичайній школі, він любить читати, але бачити жестову мову в книжці для нього — це особливе задоволення. Перекладачка робить це дуже емоційно, за цим просто приємно спостерігати. Нам справді не вистачає саме дитячих казок із жестовою мовою. Раніше син дивився мультик «Тото» з перекладом і був у захваті, а тепер має таку книжку. Хотілося б, щоб подібних видань для дітей ставало більше», — розповіла Марина.
Також батьки дітей із порушеннями слуху ділилися думками, що такі книжки можуть заохотити дітей до читання.
«Я дуже вражена цим проєктом. Такий формат допомагає дітям активно розширювати свій словниковий запас і відкриває книжки по-новому. Моєму сину Всеволоду 11 років, і останнім часом він втратив інтерес до читання. Але я впевнена, що ця історія з перекладом жестовою мовою змінить його ставлення й знову поверне любов до книг», — ділиться гостя події Марина.
Як працює книжка
Формат книжки простий: на кожній сторінці з текстом є QR-код, який можна відсканувати смартфоном і переглянути відео з перекладом цієї сторінки українською жестовою мовою. У цифровій версії видання також доступний словник українською жестовою мовою. Організатори розповіли, що проєкт орієнтований на дітей віком 5–8 років, але зазначили, що новий формат взаємодії із літературою буде цікавий і старшим дітям.
До роботи над проєктом були залучені родини з дітьми із порушенням слуху, перекладачі жестової мови Центру соціального бізнесу та команда громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність»». Переклад книжки здійснила перекладачка Марина Стралківська, а над адаптацією та монтажем працював Віталій Потапчук.
Команда вже не перший рік працює з інклюзивним контентом, проте шукала новий формат, якого найбільше бракує спільноті.
«Тоді й виникла ідея поєднати в одному виданні текст та жестову мову. Ми зробили зразок книжки та дали протестувати його фокус-групі родин, де виховуються діти з порушеннями слуху. І батьки, і діти були в захваті — для них це виявилося і зручно, і справді цікаво», — розповів Олег Чебанонко, голова громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність»».
Робота над адаптацією книги тривала близько трьох місяців, хоча самій ідеї майже два роки. Організатори розповіли, що було важко знайти кошти на фінансування проєкту.
Чому такі видання важливі
Більшість дитячих книжок в Україні доступні у форматі друкованого тексту. Для дітей, які спілкуються українською жестовою мовою, цього може бути недостатньо. Відеопереклад дає їм змогу сприймати історію зрозумілою мовою та самостійно взаємодіяти з книжкою. Поява таких видань у бібліотеках, школах та інклюзивно-ресурсних центрах розширює доступ дітей із порушеннями слуху до літератури й освіти.
Подію відвідали викладачі освітніх закладів, де навчаються діти з порушеннями слуху.
«Ця книжка мене насправді вразила. Дитина має змогу одночасно бачити й ілюстрації, і жести, і друкований текст. Вона може в будь-який момент повернутися до потрібної сторінки, передивитися й повторити. У моєму дитинстві таких видань дуже бракувало. Мені подобалися малюнки, але їх було замало, щоб повністю розкрити суть. Для нечуючих дітей книжка — це завжди складний світ, вони часто кажуть: «Я нічого не розумію». Але завдяки такій адаптації жестовою мовою ми нарешті робимо самостійне читання можливим та захопливим», — Марина, педагогиня-організаторка школи № 18.
В межах цього проєкту надруковано 350 примірників. Організатори розповіли, що книжки розповсюджуються безкоштовно і їх отримають освітні заклади, де навчаються діти з порушеннями слуху, бібліотеки та інші стейкхолдери.
«Однією з цілей цього проєкту було показати суспільству й державі, що створювати контент, доступний для дітей із порушенням слуху, можливо, і це не потребує надскладних рішень. У майбутньому ми плануємо продовжити перекладати книжки українською жестовою мовою, але поки не готові назвати наступні видання. Якщо наш досвід буде корисним державним установам, ми відкриті до діалогу про його застосування в освітній сфері», — поділився планами Олег Чебанонко.
Ірина Миколайчук,
Суспільне Культура
