До 211 річниці від дня народження Тараса Шевченка в онлайн-кінотеатрі Національного центру імені Олександра Довженка вийшла колекція фільмів «Шевченкіана в кіно». До добірки належать біографічні фільми про письменника.
У «Довженко-Центрі» зазначають, що ці стрічки показують, як змінювалося трактування Шевченка протягом років.
«Українські класики, Петро Чардинін, Іван Кавалерідзе, Ігор Савченко і Володимир Денисенко, творили кожен свого Тараса (навіть за відсутності Шевченка на екрані). Цей Тарас відповідав запитам і настроям свого часу, а у знайомих усім зі школи історіях про Кобзаря можна помітити значно більше про епоху, коли знімався фільм, а не жив поет», — зазначають у центрі.
- Петро Чардинін, «Тарас Шевченко» (1926)
Це перший український біографічний фільм про Шевченка, створений до 112-ї річниці з дня його народження.
Це вперше, коли для підготовки до зйомок були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства, зокрема консультантом був професор Сергій Єфремов. А от над художнім оформленням працював художник-модерніст Василь Кричевський.
Роль Тараса Шевченка у фільмі виконав Амвросій Бучма.
- Ігор Савченко, «Тарас Шевченко» (1951)
Фільм охоплює події життя письменника з 1841 року: у цій версії Шевченко представлений не лише як поет і художник, а і як революціонер, що відповідає радянським канонам.
Роботу знімали кілька років, починаючи з другої половини 1940-х років. Так довго, що закінчили стрічку аж після смерті Савченка його учні.
Головну роль у стрічці виконав Сергій Бондарчук. У фільмі також використана музика Бориса Лятошинського.
- Володимир Денисенко, «Сон» (1964)
Сюжет фільму розповідає про життя Шевченка з дитинства й аж до десятирічного заслання. Композиційно біографічні моменти переплітаються із сюжетом поеми «Сон», спогадами самого письменника, його фантазіями та видіннями.
Роль Тараса Шевченка спочатку мав виконувати актор Микола Губенко, одначе він посварився з режисером. Тому до стрічки долучився Іван Миколайчук, який паралельно з цим знімався в «Тінях забутих предків» Параджанова.
Хоча сюжетно це типова стрічка (відстежування життя письменника від сільського хлопця до впливового культурного діяча), але, зазначають у «Довженко-Центрі», Денисенко «реактуалізує його для українського дисидентства, закладаючи тим самим основи подальшої національної міфотворчості та канонізації Шевченка як ключової фігури українського націєтворення».
- Іван Кавалерідзе, «Прометей» (1936)
За сюжетом, селянського хлопця Івася примусово мобілізовано на Кавказ, а його дівчину пан відправляє у бордель. Переживши розгром російської армії Івась повертається у рідне село і підіймає селянське повстання.
Кавалерідзе написав сценарій за мотивами творчості та біографії Тараса Шевченка, надихаючись поемами «Прометей» і «Сон», а також під впливом історії власного діда, якого теж змусили воювати на Кавказі.
Спочатку фільм сприйняли схвально, але потім у газеті «Правда» розкритикували, звинувативши у «формалізмі і трюкацтві», а також що «замість історичної правди, показаної засобами мистецтва, у ньому дана груба схема, що перекручує історію».
Стрічку зняли з прокату та наказали переробити, але навіть після правок «Прометей» так і пролежав на полиці.
У 2021 році «Прометей» посів 30 місце у рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
