Два роки, як відійшла у кращий світ наша неповторна Марія Морозенко, мудра і світла Голова Київської організації Національної спілки письменників України…
Велике Серце, віддане Україні, віддане нашій літературі, широка і глибока душа, яка стала наснагою, розрадою та натхненням для багатьох- багатьох… Скільки добра, скільки тепла, скільки любові, скільки творчої наснаги щедро подарувала вона багатьом-багатьом… І ніхто ніколи не замінить цю унікальну творчу особистість, із якою нам випала втіха і честь разом працювати, товаришувати, наснажуватися суголоссям на розмаїті життєві й літературні справи… У Марії Миколаївни високий ідеал, слово-дія, світле служіння були органічним, щоденним чином, тож не можна було не захоплюватися ними, й вони надихали на посутні діла, залишившись із нами довіку як надія і зоря. І таки віриться, що й нині, у кращих вишніх світах її світла душа продовжує цей чин — Берегинею рідної України, рідного Слова, рідної письменницької Громади. Царство Небесне нашій прекрасній Марії Миколаївні… А нам — світла і вдячна, довічна пам’ять… Працюємо далі, тримаймося Світла.
