Українська літературна газета”, ч. 3 (371), березень 2025
МІСТО
Час покинув свій,
долаючи втому…
Я – у Києві
сто років тому.
Усміхнені квіти на клумбах.
Трамваїв густоголосся.
Міліціонери на тумбах
завмерли, як колОси.
Ось ця чарівна пані,
яка вибирає буси
прямо з вітрини – останні,
можливо, моя прабабуся.
А з цим малюком у колясці,
що так зворушливо плаче,
ми розминемось у часі…
Пробач, не до побачення!
Володимир, на хрест спершись,
як то кажуть, камо грядеши,
здається, побачив першим
нас – прийдешніх…
Вночі на дніпровські схили
падає срібне намисто…
Валер‘ян Підмогильний,
«Місто».
МИКОЛА ГЛУЩЕНКО
Мазки, мов коричневі хрущики,
плавно злітають вниз…
Віртуозний маестро Глущенко –
український імпресіоніст.
Товариш Матісса і Винниченка,
завсідник паризьких кав‘ярень,
здавалося, жив на повне крещендо –
на взліт, артистично, яро.
Митець… і воднОчас розвідник Ярема –
масштабу Ріхарда Зорге.
Амплітуда неразв’язаної теореми –
від аскези до богемних оргій.
Денді, артист, Дон-Жуан –
це зовнішній бік медалі.
Сонячний світ парижан,
життя – як шаблі в бокалі…
Та був бік медалі й інший –
світло ікон святих,
тихі пісні, гнівні вірші,
над прадідами хрести…
І він повернувся додому,
змолодів душею і тілом,
як рукою, зняло втому –
переболіло.
Дніпро переплив в сімдесят,
створив ужинок пейзажів,
з мольбертом щодня сам-на-сам,
життя – як ланцюг вернісажів…
Мазки, мов коричневі хрущики.
Роки добігають вниз…
Віртуозний маестро Глущенко –
український імпресіоніст.
ЛЬВІВСЬКИЙ ТРАМВАЙ
Стрибну на трамвая приступку,
зі дзвоном вперед покочу:
ось стрімко крокує Ступка,
ось каву п‘є Покальчук.
А ось – як взагалі повірити? –
навіть у горлі ком:
рудий весь з очима сірими –
Франко…
А це – граціозний, мов кіт
від самопальних кутюр,
геній, піжон, ерудит –
юний Роман Віктюк.
А ось для пані вибирає квіти
красень у шарфу помаранчевому…
Такого як не помітити?
Звичайно ж – Сергій Данченко.
В лабіринті вузеньких вулиць,
у млі незворушних століть,
наче пчілка у вулику,
старенький трамвай дзеленчить…
Обличчя суворих будинків
витягнуті, мов у Ель Греко.
Сонце спілою динею
десь майорить далеко.
Стрибну на трамвая приступку,
відчую, як тінь, самоту.
Підступить сльоза підступна –
я її проковтну…
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.
