У проєкті державного бюджету України на 2027 рік на культуру та медіапростір пропонують передбачити понад 16 млрд грн. Однак є сумніви щодо можливості виконання цього бюджету та доцільності розподілу коштів у межах програми.
Про це народний депутат і голова підкомітету з питань культурної політики Микола Княжицький розповів в ефірі Радіо Культура.
Княжицький заявив, що має «дещо песимістичний погляд на можливість цього виконання» бюджету. Він пов’язав це з економічною ситуацією в Україні, та зазначив, що значна частина доходів бюджету формується з податків, які сплачують українці, а також завдяки допомозі західних партнерів і міжнародних організацій.
«Коли українці втрачають роботу, вони не платять податки. Коли підприємства зачиняються, вони не платять податки. І тому економічна ситуація в нас набагато складніша, ніж в минулому році», — сказав депутат.
Інша проблема полягає у тому, як саме розподіляються кошти.
Княжицький зазначив, що для розподілу державних коштів у культурній сфері були створені незалежні інституції — Український культурний фонд, Держкіно та Інститут книги, а самі кошти розподіляли незалежні експерти.
«Натомість в цих інституцій кошти забрали, залишили тільки на існування. Дублюючи їхню роботу зробили «Тисячовесну», де зовсім інший принцип розподілу коштів», — заявив він.
Він зауважив, що на фінансування УКФ закладено 425,3 мільйона гривень, що лише на 3,5% більше ніж торік. Водночас збільшили видатки на «Тисячовесну» без попередньої оцінки результатів її першого етапу. У проєкті бюджету на ініціативу закладено 5,4 млрд грн.
«Ми мали би побачити авторів, назви фільмів, їхні сценарії, їхні ідеї. Було оприлюднено лише коротний список. Чому ми це не можемо побачити? Чому це приховано? І як ми можемо витрачати кошти на наступну «Тисячовесну», якщо ми ще не підбили підсумки хоча би першого етапу цієї? Хотілося би зрозуміти KPI, як то кажуть, ефективність першого внеску, а потім продовжувати наступну», — зауважує Княжицкий.
Він також поставив питання про пріоритети культурного фінансування під час повномасштабної війни: зокрема, про збереження культурної спадщини та підтримку національних бібліотек, а також інституцій, які підтримують національні меншини, наприклад, Кримський дім.
Також депутат згадав Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського та Львівську національну наукову Бібліотеку України імені В. Стефаника, які є важливими науковими й архівними установами, але на які, за його словами, майже не виділяються кошти. А також Книжкову палату, яка нині має поганий стан через проблему з трубами.
Окремо під час розмови обговорили книжкову сферу. Княжицький заявив, що держава має підтримувати книгарні та збільшувати фінансування закупівлі книжок для бібліотек, особливо в світлі російських атак на українську видавничу інфраструктуру.
«Найкраще було би допомогти тим видавництвам, які постраждали. Такої цілеспрямованої адресної допомоги я теж не бачу. Ті кошти, які там закладені, це загалом мінімальні кошти, ми будемо це обговорювати на комітеті», — заявив Княжицький.
За його словами, якщо державі не вистачатиме коштів, скорочення можуть торкнутися не лише культури, але й інших сфер. Водночас Княжицький заявив, що культура «як правило» однією з перших потрапляє під скорочення.
Депутат також наголосив, що бюджетний процес лише розпочався. За його словами, документ уряд передав лише за два дні тому, а представлення бюджету на засіданні профільного комітету та діалог із Міністерством культури відбудуться наступного понеділка.
Загалом документ має пройти три етапи голосування, а оскільки між читаннями народні депутати можуть вносити правки, то зафіксовані нині суми не остаточні.
