«Плине кача» Василя Ґренджі-Донського — вічний гімн пам’яті Небесної Сотні

0
77

Не знаю, чи у Василя Ґренджі-Донського, поета із Закарпаття, були відчуття, що його вірш «Плине кача» («Плавле кача») стане журливою піснею-пам’яттю для Небесної сотні… Він писав її для увічнення пам’яті січових стрільців, котрі загинули поблизу Хуста в боротьбі з мадярами. Він писав її для матерів, котрі народжували синів, щоб жити. Він писав її для рідної Срібної землі, ключ любові до якої лежить на дні Тисини, отієї ріки Тиси, що у серці кожного русина-закарпатця!, — пише у мережі Фейсбук журналістка Оксана Ровенчак.

Вірш увійшов до першої поетичної збірки Василя Ґренджі-Донського «Квіти з терням» («Квіти з терньом»), виданої 1923 року. Вступне слово до неї написав і схвалив за «високу патріотичну ноту» поет, прозаїк і драматург Василь Пачовський, племінник Михайла Пачовського — першого в дорадянські часи директора української гімназії в Долині, що на Прикарпатті. Звідси й пролягла моя дорога пошуків до Закарпаття, де народилися слова пісні-реквієму «Плине кача»…

Не можна забувати автора навіть тоді, коли вірш став народною піснею. Не можна стирати її історичність, надумано приписуючи етносу, недотичному до неї. Не можна, бо в ній оспіваний героїзм зі світлою тугою прощання, що одізвався в наших серцях із загибеллю Небесної сотні під час Революції Гідності.

Василь Ґренджа-Донський прожив 77 років (24.04.1897 -25.11.1974). Народився у Воловому (Міжгір’ї), помер на чужині, у Братиславі, де й похований. У прощальному слові влучно сказав про свого побратима письменник Августин Штефан:

«Жив, працював і страждав недаремно! Переслідуваний угорцями, що окупували Закарпаття, він пізнав тюрми та концтабори. Утік до сусідньої країни, урятувавшись від смерті, але свободи для творчості не спізнав, бо й там нею не давали дихати на повні груди. А він інакше не вмів і не хотів».

Тому лише після смерті й на Закарпатті, і в Чехословаччині (Словаччині) глибше прониклися його життям і творчістю. Дочка Зірка у США зуміла впродовж десятиліття (1981-1992) видати за сприяння діаспори впорядковані нею 12 томів. До першого тому й увійшла поетична збірка «Квіти з терням» («Квіти з терньом») з її уславленою «Плине кача». Автор слів віднайдений. Хто ж написав музику, що стала також народною? Наразі можу лише припустити, що автором її є також закарпатець піаніст, диригент і композитор Дезидерій Задор. Власне 1944 року він видав збірник «Народні пісні підкарпатських русинів» і там була пісня «Плине кача» на слова Василя Ґренджі-Донського.

Історія сама поправляє нас. Це Божа справедливість. Із 2015 року чинний закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті». У почесному списку є Василь Ґренджа-Донський. 17 лютого 2021 року схвалена постановою Верховної Ради України заява про визнання Революції Гідності як історичного державотворення незалежності України — живе вкраплення до вічності. До сльози, що зронюється від печалі й гордості. В усіх і кожного, чиє серце відкрите до любові України!

Джерело: goloskarpat.info.

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я