“Українська літературна газета”, ч. 4 (372), квітень 2025
Поема видатного англійського майстра поетичного слова в Україні знана за перекладом О. Веретенченка та вільним перекладом Д. Загула. Дивна річ, але поразка гетьмана Івана Мазепи у війні не стерла його імені з історії, а навпаки стала якщо не його перемогою в мистецтві, то поштовхом до входження його образу в нього. Відчайдушна спроба українського політика змінити хід української хроніки подій виявилась настільки разючою, що привернула увагу філософа Вольтера, із праці якого потрапила на суд митців. Митці розсудили, що за політичним поривом Мазепи стоїть його завзята натура і, як виявилось, не помилились. Про гетьмана ще за життя ходили легенди, як про хитромудрого державника, багатія, мецената та коханця. Хоча історики вважають, що історія про стосунки Мазепи із дружиною польського шляхтича є вигадкою, але саме амурні мотиви, хоч і нафантазовані романтиками, стали поштовхом до появи цілого напрямку в мистецтві – мазепіани. Гаразд, про такий напрямок можна говорити доволі умовно, але ж і не говорити теж не слід. Живопис, література, музика, кіно вміло та із захопленням розповідає історію майбутнього правителя України, жорстоко покараного за своє кохання. Митців вражає все: голий чоловік, прикутий до дикого коня, жорстоке і низьке покарання за хай заборонене, але високе почуття, несподіваний порятунок, майбутня слава державника, покарання своїм кривдникам, зі стиранням їх маєтностей з лиця землі, відчайне намагання порятунку своєї країни, пророчі й образні вірші самого Мазепи, штудіювання Макіавеллі, архітектурні й мистецькі активності, підтримка Церкви. Та Джорджа Ґордона Байрона зацікавила саме історія забороненого й караного кохання Мазепи.
В поемі йдеться про прикутого до коня героя та про нестримний рух, дикий рух: «Вперед, вперед! Скажений рух, — // Куди — не бачив я нічого… // Від бігу дикого, прудкого // У мене в грудях сперло дух…» (переклад Д. Загула). Взагалі рух є одним із героїв поеми і це помітно не просто із опису бігу коня, краєвидів, що стрімко змінюються, а й зі швидкої і легкої мови, бо під час читання складається враження, що не лише кінь біжить із прикутим до себе мазепою, а біжать слова і малюнки, виведені з них.
Сила дикого коня захоплює, його рух є рухом до свободи, сам порив коня вже є свободою самою по собі. Свобода є ще одним неназваним прямо героєм цього твору. Тут всі її із відчаєм прагнуть, але не всі здобувають. А величний гурт диких коней, який з’являється наприкінці історії, взагалі є своєрідною симфонією свободи. Символічно, що ці величні створіння є вільними, є самими собою саме в Україні, яка сама по собі є втіленням свободи. І свободу Мазепа здобуває саме в Україні.
Пейзажі, що випорскують із-під пера Байрона, зображують привабу природи, причому інколи здається, що поема взагалі не про Мазепу і не про коня, а про її, природи, самодостатню силу і красу.
Головні герої оповіді у віршах духом схожі між собою. Між Мазепою і диким конем є певна спорідненість, обоє, бо покарані одне одним, обоє невільники обставин, обоє хочуть порятунку.
Між Мазепою і диким конем є певна спорідненість, обоє, бо прагнули свободи – кінь хотів повернення до волі, як свого природного стану, а герой – свободи бути з тою, кого любив, а в майбутньому – свободи для своєї любленої країни.
Крайні страждання героя обернулись для нього порятунком, де знову ж таки з’являється жіноча постать. На початку поеми одна жінка була причиною нелюдського знущання з нього, а наприкінці історії інша жінка стала його порятунком. Відторгнутий та принижений, він став прийнятим та звеличеним, а історія його покарання стала історією страждання за свободу, прагнення бути собою. Мазепа у всьому, і в реально-історичному, і у фантастично-художньому, є героєм романтичним, бо він прагне творити, творити своє життя, попри все бувши із тою, кого кохає, творити себе в соціумі, творити культуру своєї країни, творити історію, творити свою і національну свободу; як романтичний герой він є вільною персоною, особистістю, яка карається своїм становищем; як романтичний герой він намагається вирватись із-під тиску обставин і суспільства – чи в коханні, чи у покаранні, чи в боротьбі за Україну. Втративши своє місце у владі, Мазепа знайшов його в мистецтві, а проти нього гармати безсилі.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.
