На початку березня, з нагоди відзначення Всесвітнього дня письменника в бібліотеці ім. Махтумкулі ЦБС «Свічадо» відділу культури Святошинської РДА презентували повне зібрання перекладів поезій видатного туркменського поета та мислителя Маґтимґули Пираґи українською мовою ‒ книгу «Маґтимґули Пираґи. Одкровення» (Київ: ПП «АВІАЗ», 2024. 324 с.).
За сприяння Посольства Туркменистану в Україні захід відбувся в рамках проєкту «Україна – Туркменистан: культурне взаємозбагачення» на ушанування 300-ліття від дня народження Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі).
Збірку творів видатного класика та майстра поетичного слова, всесвітньо відомого туркменського поета, філософа та мислителя XVIII століття, чиє ім’я понад пів століття популяризує одна з бібліотек столиці України, представив її укладач, автор передмови, дослідник творчості Маґтимґули Пираґи, літературознавець доктор філологічних наук, професор Микола Васьків.
Серед поважних гостей заходу: Перший секретар Посольства Туркменистану в Україні Сердар Какаджанов, дипломатичний співробітник Посольства Бегенч Союнов, директор Київського видавництва «АВІАЗ» Віктор Зеленський, доктор історичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Фергад Туранли, поетка, членкиня НСПУ Тетяна Коноваленко, керівниця ТО «Мистецтвознавці» ЦПР Святошинського району м. Києва Юлія Апанасенко.
Дипломатичний співробітник Посольства Бегенч Союнов у своєму виступі висловив подяку за увагу до туркменської літератури і зауважив, що інтерес до поезії видатного поета-мислителя Маґтимґули Пираґи в Україні зростає.
Також у виступі дипломат підкреслив, що внесок українських діячів культури ХХ і ХХІ століть, які перекладали та досліджували творчу спадщину Маґтимґули, а також життєвий шлях і філософські погляди поета, вельми значний і цінується в Туркменистані. Деякі з них – Павло Мовчан і Микола Васьків – стали лауреатами медалі Туркменистану «Magtymguly Pyragynyň 300 ýyllygyna» у ювілейному році.
Дипломат розповів про головні події та заходи на ушанування 300-ліття від дня народження Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі), які відбулися минулого року. Зокрема про відкриття культурно-паркового комплексу «Magtymguly Pyragy», що розташований в Ашгабаді біля підніжжя Копетдагу. У комплексі розміщені бронзова скульптура Маґтимґули Пираґи, а також скульптурні зображення видатних зарубіжних діячів культури, українського поета і філософа Григорія Сковороди в тому числі.
Пан Бегенч Союнов актуалізував відомості про відкриття монументу Маґтимґули Пираґи в Києві, проведення міжнародного форуму «Взаємозв’язок часів і цивілізацій – основа миру та розвитку», видання книги Президента Туркменистану Сердара Бердимухамедова «Маґтимґули – мислитель світу» та ін. Акцентував на тому, що Туркменистан прагне нести в сучасний світ творче та гуманістичне послання поезії Маґтимґули. Це має особливе значення і 2025 року, оголошеному Генеральною Асамблеєю ООН з ініціативи Туркменистану Міжнародним роком миру та довіри.
Представляючи видання, Микола Васьків поділився власним багаторічним досвідом дослідження творчості й долі поета. У доробку вченого вже є книга «Маґтимґули Пираґи (Махтумкулі Фрагі): літературний портрет», де професор систематизує відомості про вивчення творчого спадку поета в Україні, подає відомості про його життя і творчість в контексті історії та звичаїв туркменів, виважено аналізує досягнення та лакуни українського маґтимґулизнавства, а також переклади його творів. Унікальність цієї книги полягає в тому, що М. Васьків розлого й доступно пояснює версифікаційну своєрідність творів Маґтимґули Пираґи, їхні традиційні та інноваційні особливості. Ця книга Микола Васьківа є найбільш розлогим та ґрунтовним аналітичним оглядом творчості туркменського поета, презентованої в Україні.
У новому виданні «Маґтимґули Пираґи. Одкровення», яке упорядкував Микола Васьків, представлено повне зібрання перекладів віршів туркменського поета українською мовою. Усього в книзі дібрано 207 текстів Маґтимґули в інтерпретації 16-ти українських перекладачів. Найбільше до цієї місії доклалися Павло Мовчан та Олексій Кононенко, які переклали відповідно 117 і 46 творів. Окремі тексти мають тільки один варіант, інші – декілька. Наприклад, найвідоміша поезія Маґтимґули має чотири варіанти перекладу від провідних майстрів слова України: «Майбутнє Туркменії» ‒ переклад Миколи Терещенка, «Доля Туркменії» – Павла Мовчана, «Туркменська доля» ‒ Михайла Москаленка, «Майбутнє Туркменії» ‒ Олексія Кононенка.
У розлогій передмові Микола Васьків подає ґрунтовний біографічний нарис (наскільки це можливо, бо багато відомостей втрачено, або вони є дуже приблизними), аналізує мотиви його творчості, особливості віршування, а також подає історію вивчення творчості Маґтимґули в Україні та формування своєрідної національної школи перекладу його творів. Також Микола Васьків вдається і до порівняльного аналізу перекладів, зауважуючи на більш чи менш вдалих інтерпретаціях. Наприкінці вступного слова вчений наголошує, що до повної репрезентації творчого доробку Маґтимґули в Україні ще далеко: «За різними підрахунками» поетичний спадок поета складають «понад 400 до 700 ліричних творів і різних поем-дестанів. Будемо чекати нових перекладачів і нових перекладів».
У поетично- музичній частині презентації теж звучала поезія Маґтимґули.
Представник туркменського студентства в Україні Йолдаш Мирадов прочитав вірш Маґтимґули Пираґи «Доля Туркменії» туркменською мовою, а туркменська діаспора в Україні делегувала на захід Гунчу Бердиєву, яка прочитала вірш Маґтимґули Пираґи «Gozel sen» («Красуня ти»). До декламування поетичних творів Маґтимґули долучилися також: Анастасія Штефан, заступниця директора з виховної роботи СЗШ № 235 ім. В. Чорновола та випускник цієї школи Микола Фаринюк (вірш «Доля Туркменії» в перекладі Павла Мовчана); Людмила Бурмистрова – філологиня, викладачка (поезія Маґтимґули в перекладі Михайла Москаленка «Туркменська доля», вірш «Сестрі» в перекладі Оксани Боженко); поет, журналіст, видавець, громадський діяч Ярослав Карпець (вірш «Куди ти?» в перекладі Павла Мовчана). Уперше вірш «Доля Туркменії» прозвучав на презентації і в перекладі англійською мовою, його прочитала бібліотекарка Любов Вартанова.
Галина Джемула – педагогиня, дитяча письменниця декламувала вірш «Добро і зло» в перекладі українською Павла Мовчана, а також ‒ власний вірш «Пам’яті Махтумкулі», написаний напередодні заходу:
Давно колись по цій землі
ходив поет Махтумкулі.
Єднав людей, любив Менглі
і мав могутній творчий дар
І, хоч яка була пора,
Він жив ідеями добра,
і вірші з-під його пера бахші співали під дутар.
Дорослі вдячно і малі вклоняються Махтумкулі,
І будуть жить його рядки сьогодні, завтра й навіки!
Слухачі дуже тепло сприйняли щирі поетичні слова авторки.
Музичним дарунком для гостей став виступ представника туркменської діаспори в Україні Сердара Дерекова, який виконав туркменські мелодії на дутарі, національному інструменті. Тріо викладачів Київської дитячої музичної школи №22 у складі Ірини Іщук (гітара), Тараса Папки (скрипка) та Вікторії Осипенко (гітара) виконали композиції Володимира Верменича, аранжування Лілії Герасимчук «Чорнобривці», Володимира Івасюка, аранжування Дмитра Копцева «Червона рута» і Лілії Герасимчук «Чарівниця».
Особливу атмосферу створив музичний супровід заходу. Українські мелодії на саксофоні та кларнеті виконував Володимир Бахтурін, викладач Київської дитячої музичної школи №29.
Модерувала захід в.о. завідувачки бібліотеки імені Махтумкулі Юлія Лопата.
Ніна Головченко
Прокоментуєте?
