Упродовж 2010–2020 років у Польщі через зростання витрат, нерівні умови доступу до книжок і відсутність державної підтримки припинила діяльність майже третина книгарень. Про це йдеться у звіті Jeszcze książka nie zginęła? («Книга ще не втрачена?»), підготовленому Польською мережею економіки за підтримки Інституту книги Польщі та фінансуванням Міністерства культури і національної спадщини.
«Сьогодні 675 із 1668 книгарень у Польщі належать великим мережам. Решта — незалежні й дедалі вразливіші до економічного тиску», — зазначають автори звіту.
Станом на зараз на польському ринку працює близько 1668 книгарень, із яких майже половина належить великим мережам, як-от Empik, Świat Książki чи Książnica Polska. У більшості малих книгарень — слабка переговорна позиція. Вони не мають доступу до гнучких умов співпраці з видавцями й дистриб’юторами, змушені купувати книжки за значно вищими цінами, ніж мережі.
«Мережеві книгарні отримують знижки на рівні 50–70%. Незалежні — часто не більше ніж 20–50%. Це створює ситуацію системної нерівності», — зазначають автори звіту.
На відміну від мереж, незалежні книгарні не мають власної інфраструктури дистрибуції чи онлайн-продажів. Вони змушені працювати через посередників, платити за логістику й не мають змоги конкурувати з великими гравцями ані ціною, ані охопленням.
Особливо критична ситуація в густонаселених регіонах і малих містах й селах. У звіті йдеться про те, що закриття книгарень особливо впливає на людей старшого віку, які не користуються онлайн-магазинами, та дітей і молодь, що ростуть без доступу до книжок поза шкільною програмою. «Навіть якщо в громаді є бібліотека, її фонду часто не вистачає для підтримки читання поза навчанням. Втрата книгарень позбавляє мешканців книжкової різноманітності», — наголошують у звіті.
Книгарні у Польщі зіштовхуються з такими проблемами:
- дедалі більшими витратами на оренду й утримання приміщень;
- неможливістю змагатися з мережами в ціні через менші знижки;
- відсутністю вертикальної інтеграції, тобто власних систем логістики чи продажу;
- змінами у поведінці покупців, які дедалі частіше переходять в онлайн;
- браком системної підтримки з боку держави.
Деякі незалежні книгарні шукають альтернативні формати:
- об’єднуються з кав’ярнями або продають канцтовари;
- запускають власні онлайн-магазини.
Станом на 2023 рік на польському ринку зареєстровано понад 11 тисяч видавництв, але 82% прибутку припадає лише на 51 з них. Інші або мають низькі прибутки, або взагалі не мають обороту. На польському ринку домінують 4 дистриб’ютори, які контролюють близько 80% оптових поставок. Це дає їм змогу диктувати умови всім іншим — зокрема вимагати до 70% знижки від ціни на книжку. Через тиск з боку великих дистрибуторів малі видавництва штучно завищують ціни, вказані на обкладинках, щоб заздалегідь врахувати знижки.
Читайте також: «Психологічно верхня» чи «убивчо низька»: моніторинг книжкових цін під час «цінових воєн»
Серед ключових пропозицій авторів звіту:
- надати незалежним невеликим книгарням статусу інституцій культури — як у Ґданську, де вони мають знижку на оренду (до 70%);
- включити сертифіковані книгарні до системи державних закупівель, зокрема в межах Національної програми розвитку читання;
- створити кооператив для незалежних книгарень, який би об’єднав їхні закупівлі, логістику і промоцію;
- встановити фіксовану ціну на книжки на перший рік продажу (з максимальною знижкою 15%), аби нівелювати агресивні цінові війни.
Повний текст звіту можна прочитати за посиланням. Автори звіту:
- Ян Олешчук-Зигмунтовський (співголова Польської мережі економіки, Академія Леона Козьмінського);
- Мацей Срощинський (Польська мережа економіки);
- Йоанна Рахубік (Варшавський університет).
Як повідомлялося, найприбутковіша книжкова мережа в Україні за підсумками 2024 року — «Книгарня “Є”».
Читайте також: Обережний оптимізм попри ризики: як живуть українські книгарні під час війни
Чільне фото: Каміла Зарембська/Kraków Heritage
Інфографіка: звіт Jeszcze książka nie zginęła?
