У ніч із 3 на 4 липня російські війська завдали масованого удару по Києву та області — повітряна тривога тривала всю ніч. Кияни ховалися в укриттях, у метро та у власних будинках, намагаючись захиститися від уламків.
Щоб відволіктися, у години тривоги, люди часто переглядають фільми або читають книжки. Тому ми зібрали перелік книжок, які журналісти Суспільне Культура (і не тільки) читають в укриттях.
Володимир Винниченко, «Записки Кирпатого Мефістофеля»
Читає операторка Софія Пасевич
Це психологічний роман у жанрі модернізму, вперше опублікований у 1917 році. Твір кидає виклик суспільству свого часу, досліджуючи складні моральні конфлікти та суперечності людської натури. Винниченко порушує питання руйнування традиційної сім’ї, свободи у виборі життєвих шляхів та двозначності моральних принципів.
Роман має декілька сюжетних ліній, які об’єднує головний герой ― успішний адвокат Яків Михайлюк на прізвисько Кирпатий Мефістофель. Саме від його особи ведеться оповідь, тому й усі події читацтво сприймає крізь призму його свідомості. Це і стосунки з дружиною колишнього партійного товариша Сонею, і «напучування» Панаса Павловича Кривулі, і знайомство з матір’ю-одиначкою Клавдією Петрівною, яке поступово переростає в інтимні стосунки.
Текст сповнено автобіографічними мотивами та реалістичними замальовками з життя Києва початку ХХ століття. Винниченко досліджує конфлікти між розумом і почуттями, старими й новими цінностями, а також питання батьківства та особистої відповідальності.
Ребекка Кван, «Республіка Дракона»
Читає журналістка та редакторка Поліна Горлач
Це друга частина трилогії від американської письменниці китайського походження Ребекки Кван — продовження «Макової війни».
Історія розповідає про Фан Жунінь, яка бореться з наслідками Третьої макової війни, включно з опіумною залежністю, своїми новознайденими силами та моральними складнощами війни. Героїня приєднується до Воєначальника Дракона, який планує завоювати Нікан і заснувати нову республіку, але для перемоги йому потрібна зброя, наприклад шаманка, яка здатна керувати вогнем.
Уся серія значною мірою базується на історії Китаю XX століття, зокрема на Японо-китайській війні 1937–1945 років.
У книзі досліджуються теми війни, помсти та руйнівного впливу влади. Важливе попередження: сюжет містить детальні описи насильства, смерть тварин, расизм, сексуальне насильство, описи залежності й зловживань.
Шарль Бодлер, «Паризький сплін» (разом з есе Вальтера Беньяміна)
Читає шеф-редактор Суспільне Спорт Сергій Захарченко
Це збірка із 50 коротких прозорих віршів Шарля Бодлера, яку вперше опублікували після смерті автора в 1869 році. Сам він казав про свою роботу: «Це знову квіти зла, але з більшою свободою, набагато детальніші і набагато більш глузливі».
Ці вірші не мають певного порядку, тому читати їх можна як думки або короткі оповідання в стилі потоку свідомості. Мета віршів — «захопити красу життя в сучасному місті».
Ребекка Солніт, «Польовий посібник про те, як загубитися» (A Field Guide to Getting Lost)
Читає шеф-редакторка Суспільне Культура Катерина Яковленко
У цій книжці американська письменниця досліджує різні способи, якими людина може загубитися: фізично та психологічно. Солніт спирається на події власного життя, щоб розповісти про силу блукання, загубленості, втрати та використання невідомого.
Автобіографічні історії переплітаються зі спостереженнями за змінами у природі, розповідями про роботу пошуково-рятувальних команд та відкривачів нових земель.
Ґеорґі Ґосподінов, «Часосховище»
Читає журналістка Оксана Заблоцька
«Часосховище» (або Time Shelter) — третій роман болгарського письменника, якого називають одним із провідних голосів сучасної європейської літератури.
Таємничий терапевт Ґаустін засновує клініку, яка опікується пацієнтами з хворобою Альцгеймера, відтворюючи минуле, в якому вони почувалися найбільш захищеними. Клініка — це не просто місце, де Ґаустін лікує пацієнтів; це також ідеальний привід для оповідача Ґосподінова дослідити ХХ століття в Європі через точки зникнення травмованих або зломлених людей.
За цей роман письменник отримав Міжнародну Букерівську премію у 2023 році. Українською книжку переклав Остап Сливинський.
«Вінграновський: На срібнім березі»
Читає журналістка, авторка проєкту Artилерія Юлія Ткачук
Збірка вибраної поезії Миколи Вінграновського — від поезії високої любовної та громадянської пристрасті до найзворушливіших дитячих одкровень.
Вінграновський — один із найбільш визнаних українських ліриків другої половини ХХ століття, до цієї книжки потрапили ті твори, які можна назвати його «золотим каноном»
Салман Рушді, «Клоун Шалімар»
Читає виконавча продюсерка Анна Погребна
Назва роману походить від назви саду Шалімар, розташованого поблизу міста Срінагар. Шалімар — один із декількох садів Моголів, які були розбиті в декількох частинах неподіленої Індії, коли Моголи правили субконтинентом. Шалімар — це також ім’я одного з персонажів роману, кашмірського селянина, який для розваги інших виконує трюки на канаті.
Роман частково базується на подіях, що відбуваються в маленькому містечку в регіоні Кашмір. Містечко є вигаданим, але розташоване в точно визначеному географічному місці неподалік від Срінагара.
Емілі Генрі, «Пляжне чтиво»
Читає директорка департаменту Олександра Захарченко
Це романтична історія про двох письменників — Оґастуса Еверета та Дженьюері Ендрюс. Перший — автор складних прозових творів, де головні герої страждають чи помирають. А друга — авторка романтичних бестселерів.
Одного разу письменник і письменниця, зовсім не схожі одне на одного, укладають парі: Оґастус протягом літа напише щось життєрадісне, а Дженьюері спробує створити новий «великий американський роман». Вона щосуботи організовуватиме йому вечори, як у романтичних комедіях, а він влаштує їй інтерв’ю з уцілілими учасниками смертельного культу.
Йоганн Йоахім Вінкельман, «Про художній ідеал прекрасного»
Читає журналістка Яна Качковська
Збірник знайомить читацтво з працями видатного німецького гуманіста, історика і теоретика мистецтва Йоганна Йоахіма Вінкельмана — основоположника сучасних уявлень про античне мистецтво й археологію.
Головна заслуга Вінкельманна полягає в тому, що він проклав шлях до глибокого розуміння культурного значення та краси класичного мистецтва. Він відродив інтерес до нього в освіченому суспільстві, ставши засновником не лише історії мистецтва, а й художньої критики.
Ребекка Яррос, «Останній лист»
Читає журналіст підліткового проєкту «Колайдер» Владислав Рудніцький
Історія про любов втрату, обов’язок і сміливість. Один із героїв, Раян, під час війни залишає Бекетту останній лист. Він не просто прощальний, а й заповіт — своєрідний маніфест на виконання важливої місії, що стає непосильним обов’язком для його найкращого друга. У цьому листі Раян просить Бекетта звільнитися з армії і поїхати в Телльюрайд, щоб допомогти його сестрі Еллі — маленькій, але надзвичайно сильній жінці, що самостійно виховує двох дітей після того, як втратила всю свою родину.
Всі події роману — це боротьба з власними почуттями, а також з тими драмами і викликами, з якими стикаються герої.
Мілан Кундера, «Безсмертя»
Читає заступниця шеф-редакторки Євгенія Луценко
Остання книжка з трилогії, до якої належать «Книга сміху й забуття» та «Нестерпна легкість буття». «Безсмертя» — інтелектуальний роман про свободу, непереборний страх смерті, двозначність учинків, бажання залишити по собі слід і водночас знищити всі сліди свого життя.
У романі 1988 року Кундера також розмірковує про вплив технологій, зміну ідеологій та спрощення інформації, яку готові сприймати люди.
