Великодні календарі. Чому християни різних конфесій святкують Пасху не разом?

0
270

Щороку, зазвичай перед Різдвом, українське суспільство турбує календарне питання. Чому християни святкують одне з найголовніших свят у різні дні? Мовляв, хіба Ісус народився двічі? Ця тематика набула особливої гостроти після того, як Верховна Рада VIII скликання зробила 25 грудня – Різдво за григоріанським та новоюліанським календарями – вихідним днем. Щоби кількість робочих днів не зменшувалась, скасували «радянський вихідний» 2 травня. Про це пише radiosvoboda.org.

Проте календарне питання актуальне не тільки у різдвяний період, але й напередодні Великодня. Для православних це найважливіше свято, адже це для них не тільки Воскресіння з мертвих Ісуса Христа, але й перемога над смертю, над гріхом, надія на спасіння та уникнення вічних пекельних страждань.

Песах vs Пасха

Історично християнський Великдень, чи то Пасха, святкувався у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.

У перші століття християнства не було загально визначеної дати святкування Великодня. У різних громадах та церквах були різні традиції, які з часом мали б таки ввійти в конфлікт. Так, перший в історії розкол у християнській церкві виник уже у ІІ столітті, саме через дату святкування Великодня. У 196 році на Соборі в Римі було ухвалено святкувати Великдень у неділю, у той час, як на Сході – в Ефесі – святкували Великдень у перший день Песаху.

Через відмову християн на сході уніфікувати церковну практику папа Римський Віктор І відлучив ефесян від церкви, проте пізніше скасував своє рішення через велику опозицію у Західній церкві. На І Вселенському соборі (325 рік) офіційно затвердили святкування Великодня у першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), бо 14 нісана починався Песах – таким чином і було встановлено правило святкування Воскресіння Христового у першу неділю після 14 нісана. Також у так званих Правилах святих апостолів (орієнтовна дата формування тексту – кінець IV століття) встановлюється, що Великдень треба святкувати після весняного рівнодення та не в один день із євреями. Тобто християнська Пасха не повинна збігатися з Песахом.

Місячний та сонячний календарі

Через те, що євреї жили за місячним календарем, то для того, щоб вирахувати християнський Великдень, треба було вирахувати Песах. Для узгодження місячного та сонячного календарів було розроблено так званий Метонів цикл. Його автором є грецький астроном із Афін Метон. Суть циклу зводиться до того, щоб знайти точки перетину між сонячним і місячним календарями. Бо місячний рік дорівнює 355 добам, у той час як сонячний 365,25. Метон вирахував, що 19 сонячних років дорівнює 235 синодичним місяцям (синодичний місяць – повний цикл обертання Місяця навколо Землі, він складає 29,5 діб).

Метонів цикл і застосовують до обчислення Великодня, а його дати повторюються за 19-річним циклом. Песах завжди припадає на повний місяць.

Чому у християн немає єдиної дати Великодня?

Отже, у християн Великдень настає у наступну неділю після повного місяця, першого після весняного рівнодення. Різниця лише у тому, що одні вираховують дату повного місяця та рівнодення за григоріанським календарем, а інші – за юліанським.

Тут варто зазначити, що за григоріанським календарем живуть не всі католики і не тільки католики, а тому Великдень за григоріанським календарем не варто називати «католицьким». Ним, окрім римо-католиків, послуговуються ще й протестантські деномінації. Тобто календар не є виключно конфесійним маркером. До того ж українські греко-католики, хоча і належать до Католицької церкви, усе ж таки живуть за юліанським календарем. У Західній Україні взагалі не прийнято казати «католицький Великдень» чи «православний Великдень», але вживають вирази «польська Пасха» чи то «українська Пасха». Тобто календар уже стає етнічною відмінністю, бо ж що галичани (у переважній більшості), що поляки – католики. Тільки одні греко-, а інші римо-.

Також не варто ототожнювати і православних виключно з юліанським календарем. По-перше, 9 із 15 помісних православних церков використовують новоюліанський календар (це коли Різдво збігається з григоріанським, а Великдень із юліанським). Решта користується просто юліанським. А от Православна церква Фінляндії, що входить до складу Вселенського патріархату, святкує Великдень за григоріанським календарем.

При цьому юліанський календар має більшу похибку, ніж григоріанський. Варто розуміти, що весняне рівнодення і повний місяць в обчисленні юліанського календаря – це не астрономічні явища, а дати, які вираховуються. Насправді через недосконалість календаря (він має похибку, через яку з роками набігає різниця у декілька днів з астрономічним календарем) весняне рівнодення за юліанським календарем відстає на 13 днів, а повний місяць «настає» на 4 дні пізніше, ніж у реальності. Католицька церква, перейшовши на григоріанський календар, усунула ці проблеми.

Така незначна різниця (у тиждень) буває не завжди і залежить, знову ж таки, від повного місяця. Річ у тім, що для повного місяця є одна умова – він повинен бути не раніше за весняне рівнодення. Так ось, за григоріанським календарем рівнодення збігається з астрономічним – 21 березня. За юліанським теж 21 березня, тільки через похибку 21 березня за юліанським календарем – це 3 квітня за сучасним стилем. Якщо ж повний місяць настане до 3 квітня, то користувачі юліанського календаря чекатимуть на нову фазу, у той час як прихильники григоріанського святкуватимуть найближчої неділі. Саме це іноді призводить до того, що за юліанським календарем буває «пізній Великдень», наприкінці квітня чи навіть на початку травня. Просто треба зачекати ще на один місячний цикл.

Але є і ще одна проблема. Через те, що єврейський календар місячний і складає 355 днів, то його місяці зміщуються відносно сучасного. Раз на три роки додається додатковий місяць, який урівнює сонячний і місячний календарі. У ті роки, коли місяць нісан починається пізно (у квітні), а повний місяць стається після 21 березня, виходить так, що Пасха за григоріанським календарем настає раніше за єврейську. Так було, зокрема, у 2008 та 2016 роках і буде у 2024 та 2027 роках. Але це суперечить євангельській історії, бо Ісус Христос воскрес після Песаху, а не до.

Паска під час відзначення українцями Великодня у Дубаї, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів (архівне фото)
Паска під час відзначення українцями Великодня у Дубаї, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів (архівне фото)

Що з цим робити?

Вочевидь, що у період карантину це питання не здається таким уже принциповим. Віртуальна літургія та причастя онлайн відсувають календар на другий план. Але у часи, коли можна сповідатися скайпом, трохи дивно, коли повний місяць за твоїм календарем відстає на 4 дні від реального.

Може, досить уже жити за календарем, який відстає, лише тому, що його колись давно прийняла церква, бо не мала альтернативи? Сучасні церкви мають вебсайти, електронну пошту, онлайн-трансляції та рахунки у банках, але удосконалити календар, щоби церковний повний місяць збігався з астрономічним, чомусь досі не змогли.

Коронавірус і карантин створюють вікно можливостей для тих, хто не мав сили духу сам започаткувати серйозну розмову. Обставини її вже ініціювали, треба лише наважитись вийти із зони комфорту та перестати ховатися у дитячому «домику» традицій. Тим паче, що юліанський календар авторства язичника Юлія Цезаря – це явно не альфа й омега християнської ідентичності та річ, за яку варто триматися за будь-якої ціни. Адекватність календаря та відповідність об’єктивним астрономічним реаліям у добу Ілона Маска – значно важливіше для проповіді християнства у сучасному світі.

Дмитро Горєвой – релігієзнавець

Чільна світлина — Грошовий документ (бофон) номіналом 200 карбованців ОУН-УПА 1949 року, представлений на виставці «Українська повстанська армія. Історія нескорених» в Центрі культури і мистецтв Служби безпеки України. Київ, 2 червня 2008 року (ілюстраційне зображення)

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я