«Словник війни» Сливинського переклали мовами Шотландії

0

Фрагменти «Словника війни» Остапа Сливинського переклали шотландською ґельською та шетландською мовами. Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Переклади зробили в межах партнерства літературно-перекладацького фестивалю Translatorium і шотландського Міжнародного поетичного фестивалю StAnza.

Книжка складається з коротких «словникових статей» — слів, переосмислених війною: кожне з них у книжці має нове, воєнне значення. StAnza описує це так: слова, «перевизначені війною», мова, що «несе пам’ять і втрату».

Упродовж двох місяців шотландські поети Крістофер Вайт і Розанна Вотт переклали кілька таких фрагментів — відповідно, ґельською та шетландською. StAnza називає обидві мови такими, що «несуть власну історію витіснення, боротьби за видимість і збереження».

На сайті організатори наголошують: проєкт не зводиться до самого перекладу — він про простір для міжкультурного діалогу й про те, як досвід війни може передаватися крізь різні мови та контексти.

Про роботу над перекладом Сливинський написав окреме есе для StAnza — у ньому він пояснює, чому обрав саме ці дві мови, і розповідає про конкретні перекладацькі рішення.

Сливинський формулює суть книжки так: «Вона — про те, як війна розвалює звичний людський світ, але й про те, як словами ми намагаємося цей світ, попри все, втримати вкупі». За його словами, сьогодні «Словник війни» повністю переклали та видали 8-ма мовами.

Вибір саме шетландської та ґельської мов автор пояснює їхньою вразливістю: «Це — мови, якими, мені здається, особливо тонко звучать крихкість і вразливість, проминання і втрата, але також сила спротиву щодо втрати».

Він проводить паралель з українською мовою, яка ще 30–40 років тому теж перебувала під загрозою зникнення, а подібний сценарій сьогодні повторюється на окупованих росією територіях: «Там і далі триває мовна війна, війна з мовою. І саме мова є гаслом і символом, зброєю і розпізнавальним знаком “своїх”».

«Словник війни» — проєкт Остапа Сливинського, в межах якого публікують розповіді українців про їхні досвіди війни. Співавтори «Словника» — Анна Процук, Євген Клімакін, Оксана Курило, Дмитро Ткачук, Богдана Романцова, Олександр Моцар, Станіслав Туріна, Лариса Денисенко, Вікторія Черняхівська, Катерина Єгорушкіна, Аріна Лепетюх, Віолетта Терлига.

«Словник війни» вже видали у Німеччині, Польщі, Японії з передмовою Харукі Муракамі та у США. Також є словацьке, румунське, картвельське, корейське й інші видання.

 

Фото: Читомо

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я