Коли комуняки зрозуміли, що на червоному терорі та на “отнять и поделить” державу не збудувати, вони запропонували “нову економічну політику” НЕП та дозволили українську мову в школах, вишах, театрах та музеях.
Тому що національні еліти можуть щось будувати, а малограмотні комісари – ні.
Саме українська культура, український авангард та символізм сприяли просуванню радянської влади на українських землях.
Так будувалася держава – Українська радянська соціалістична республіка: з красною армією, українською мовою та вірою в світову революцію та комунізм замість віри в бога.
А потім комісари вирішили, що все – українські еліти їм більше не потрібні. Замість національної культури має бути одна нація – “советский народ” і одна суспільна культура – радянська. Без етнічних ознак. Тільки “русский язик” та велич “советского государства”.
83 роки тому – 27 жовтня 1937 року почалися розстріли в лісовому урочищі Сандармох в Карелії. Людей вивозили на вантажівках, змушували копати ями у болоті, а потім страчували пострілом в лоб.
Тут зникла українська культурна, наукова та політична еліта: режисер театру Лесь Курбас; драматург Микола Куліш, чиї п’єси йшли в Парижі, Нью-Йорку, Москві, Варшаві; письменники і поети Микола Зеров, Марко Вороний, Мирослав Ірчан, Григорій Епік, Андрій Панів; письменник, філософ і перекладач Валер’ян Підмогильний; учені Сергій Грушевський, Степан Рудницький, Олександр Бадан-Яворенко; прем’єр-міністр УНР викладач професор історії Володимир Чехівський, міністр УНР Іван Крушельницький і т.д., – просто забивайте в google “Список Сандармоха” та прозрівайте.
Можете окремо ввести “Кати Сандармоха” і також офігівати. Нацистам Другої світової було в кого вчитися – у Радянському Союзі концтабори працювали ще у 20-ті роки ХХ століття, – задовго до Аушвіца та Заксенхаузена.
Коли ви зараз питаєте: чому вони так голосують, просто знайте – коли стільки десятиліть знищують культуру, історію та еліти нації, залишаються манкурти та покидьки.
Ті, хто хоч трохи читає та знає історію нації – не підуть голосувати за нащадків НКВДстських катів та вертухаїв.
Вічна пам’ять загиблим українцям.
Джерело: «Українська літературна газета»
