Книговидавництво та авторські права. Як безпечно створювати та захищати права на твори?

0

Книговидавництво в Україні – уже сформована індустрія, яка не терпить порушення прав інтелектуальної власності. Дедалі більше видавництв та авторів уважніше ставляться до правової безпеки використання креативного контенту, законодавство та правозахисні механізми розвиваються, а відповідальність за порушення прав настає не тільки майнова, а й репутаційна. В цій статті ми розглянемо основні правила гри у «книжковій» індустрії, які диктуються законодавством про авторські права, та сформулюємо основні рекомендації щодо безпечного використання та ефективного захисту об’єктів інтелектуальної власності. Про це пише chytay-ua.com.

Варто почати з того, що основним об’єктом, щодо якого виникають відносини (створення, використання та спірні правовідносини) є твір, який охороняється українським та міжнародним законодавством як об’єкт авторського права. Так, ст. 8 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» (основний український закон, що регулює такі питання) наводить дуже широкий, а найголовніше, невичерпний перелік об’єктів авторського права. Тому в книговидавництві майже всі елементи, що публікуються, такі як назви творів та заголовки статей, редакційні матеріали, сценарії, ілюстрації, анотації, передмови, навчальні та художні твори, інтерв’ю, замітки та щоденники, тощо – є об’єктами, щодо яких виникають авторські права.

Авторські права розподіляються на дві умовні категорії: майнові та немайнові.

Майнові права пов’язані насамперед із можливістю використання такого твору та отримання певної комерційної вигоди. До таких прав належить право самостійно використовувати твір, дозволяти та забороняти будь-кому таке використання. Такі права можна передавати іншим особам.

Законодавство наводить також невичерпний перелік способів використання твору (на які й поширюються майнові авторські права): відтворення твору, його публічне виконання та сповіщення, оприлюднення, створення та реалізація перекладу твору, його переробки чи адаптації, включення такого твору до збірників, продаж примірників тощо. На практиці часто шляхи використання авторського контенту будуть визначатися  способами використання із законодавства, наприклад, реалізація ілюстрації на обкладинках зошитів буде вважатися й публічною демонстрацією цього твору всім бажаючим, і реалізацією примірників твору.

Немайнові права – це права тільки й лише авторів твору, які полягають у можливості вимагати визнання свого авторства або навпаки забороняти згадувати своє ім’я й публікуватися під псевдонімом, забороняти перекручувати та спотворювати твір під час його переробки. Такі права в Україні та в більшості зарубіжних країн передати неможливо навіть за згодою автора.

Наступний крок розуміння авторських прав – це відповідь на питання: коли такі права виникають, як довго вони можуть тривати та кому вони належать?

Закон висуває такі основні вимоги щодо виникнення авторських прав:

  • — твір повинен бути результатом творчої діяльності (наприклад, плагіат чи певна технічна інформація, така як інструкції до застосування лікарського засобу можуть не відповідати цій вимозі);
  • — твір має набути об’єктивної форми вираження (саме тому під правову охорону не підпадають будь-які ідеї, які автор «носить у голові», а охороняється лише форма вираження об’єктивована, наприклад на папері чи в електронній формі);
  • — авторське право на твір виникає з моменту створення твору й не потребує будь-яких додаткових умов, крім тих, що вказані вище.

Формально наведених умов достатньо для того, щоб особа, яка створила твір, уважалася його автором та отримала відповідні майнові та немайнові права. Наявність чи відсутність факту оприлюднення твору, його завершеності чи незавершеності не повинні відігравати роль при встановленні авторства, так само як наявність чи відсутність державної реєстрації авторського права. Проте на практиці, якщо твір не оприлюднено, і він перебуває в приватному володінні автора, можуть виникнути проблеми з реальним доведенням авторства в конкретній спірній ситуації. Також державна реєстрація авторського права – не обов’язкова процедура, проте може значно спростити доказування факту створення твору саме автором, особливо зважаючи на те, що процедура такої реєстрації не тривала та не надто затратна фінансово.

Строк дії майнових авторських прав складає весь строк життя автора та 70 років після його смерті. Якщо твір було опубліковано під псевдонімом, строк дії закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Немайнові права авторів охороняються безстроково.

«За замовчуванням» авторські права завжди першочергово належать особам, які створили твір – авторам та з моменту створення такого твору. Проте різного роду обставини, які випливають із договірних відносин, можуть змінити правовласника. Так, якщо такий твір створюється у зв’язку з виконанням автором службових обов’язків як працівника перед роботодавцем, майнові права на такий службовий твір будуть належати автору та роботодавцю спільно, якщо інше передбачено договором. Немайнові права завжди залишатимуться за автором. На практиці положення про перехід усіх майнових прав щодо службових творів до роботодавця додаються або в сам трудовий договір, або укладаються окремими авторськими договорами. Також, якщо автор створює твір на замовлення внаслідок договору «про створення об’єкту інтелектуальної власності на замовлення», майнові права на такий твір будуть належати замовнику, який найняв і оплатив створення такого твору. У переважній більшості інших випадків майнові права на твір належать виключно авторам до того моменту, поки вони не передаватимуть права іншій особі за договором.

І тут ми плавно підходимо до питання правовідносин книговидавництв та авторів. Є багато договірних форм та способів передачі авторських прав від автора до видавництва. Без отриманням відповідного дозволу видавництвом – використання твору буде вважатися порушенням прав.

Можна виділити 3 основних шляхи розпорядження автором своїми вже створеними творами:

  1. виключна ліцензія — укладання ліцензійного договору, за яким видавництву надається виключне та ексклюзивне право здійснювати друк та реалізацію примірників твору (такий договір може бути тимчасовим, але поки він діє, навіть автору буде заборонено використовувати твір);
  2. невиключна ліцензія — ліцензійний договір, який буде надавати видавництву невиключне тимчасове право використовувати твір (відмінність із переднім видом договору буде полягати в тому, що видавництво буде не єдиною особою, яка зможе друкувати та реалізовувати примірники – така можливість буде залишатися й за автором, і за особами, яким він також може надати такий дозвіл);
  3. передача всіх майнових авторських прав видавництву (в цьому випадку повноцінним правовласником щодо всіх можливих способів використання твору буде видавництво на період усього строку дії авторських прав – купівля-продаж, якщо проводити не зовсім коректну, але просту і зрозумілу аналогію).

Усі договори повинні укладатися в письмовій формі – одна з основних умов дійсності авторських договорів. Усна форма домовленості може призвести до визнання такої домовленості недійсною в разі настання спірної ситуації. Прикладом може бути судова справа № 161/10703/18, у якій автор твору позивається проти видавництва та книгарні щодо факту повторного друку та реалізації додаткової партії книг. Перша серія примірників книги відбулася за укладеним письмово авторським договором, а ось друк наступної серії видавництво врегулювало усно, так само як і розмір винагороди автору. Суд прийшов до висновку, що факт повторного друку примірників був порушенням прав автора, оскільки було не дотримано письмову форму домовленості, та зобов’язав видавництво сплатити автору компенсацію.

Також обов’язковими вимогами до авторських договорів є:

  • — чітка ідентифікація об’єкту, щодо якого передаються права, тобто твору (назва, дата створення твору його короткий опис, перелік авторів, тощо);
  • — чіткий перелік способів використання твору, які передаються за договором (навіть у випадку, коли автор передає всі можливі майнові права на твір, необхідно вказати перелік усіх можливих способів використання такого твору видавництвом – тут діє правило «все, що не вказано в договорі НЕ вважається переданим»);
  • — обов’язкова ідентифікація платежу як авторської винагороди;
  • — строк дії договору, тобто дозволу використання твору, якщо автор передає таке право тимчасово;
  • — територія дії дозволу використання твору.

Переклад тексту твору – окремий вид використання твору, на який у правовласника (автора чи осіб, кому право було передане) є майнові права як дозволяти здійснення такого перекладу, так і забороняти. При чому, якщо в майбутньому буде здійснюватися переклад уже перекладеної версії твору на ще одну з мов («переклад перекладу»), то такому «новому перекладачу» доведеться отримати дозвіл і в автора чи правовласника оригіналу, і  в попереднього перекладача, оскільки переклад – це теж твір (похідний), на який у перекладача виникатимуть права.

Підсумовуючи, можемо виділити такі основні поради при роботі з авторським правом:

  • — ретельно підходьте до доказування свого авторства твору – оприлюднення твору із зазначенням автора та дати створення твору, а за можливості також здійснити державну реєстрацію авторського права;
  • — обговорюйте всі суттєві умови домовленостей щодо передачі авторських прав та фіксуйте їх у письмовому вигляді;
  • — звертайте увагу на тип передачі прав у договорі (передача всіх майнових прав чи часткова й тимчасова);
  • — фіксуйте питання оплати авторської винагороди в договорі;
  • — користуйтеся професійною підтримкою юристів з авторського права, оскільки питання інтелектуальної власності є складними та неоднозначними, а висвітлити всі можливі деталі в одній публікації неможливо.

Надалі ми плануємо детально розповісти про відносини між співавторами, процедуру судового захисту авторського права, розрахунок компенсацій за порушення прав, про те, які способи використання не є порушеннями, про роялті, податки та ще багато цікавого. Тому слідкуйте за нашими публікаціями.

За безкоштовною правовою консультацією Ви можете звернутися в Центр підтримки технологій та інновацій (TISC) за ел. адресою info@tisc.net.ua або заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті tisc.net.ua.

Сергій Брудняк

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я