ЩО ВИ ПОБАЧИТЕ В МУЗЕЇ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ

0
153

Музей Ольга Кобилянської — це саме те місце, де ви познайомитесь з нею насамперед як із жінкою, а вже потім як із письменницею.

Дім, у якому зараз розташований музей, письменниця купила за гонорар. Якщо перевести на теперішні гроші, тоді він коштував приблизно чотири тисячі доларів. Останні 13 років Ольга прожила саме тут.

Літературна діяльність для Кобилянської була роботою, і від неї вона теж мала відпочивати. І якщо ви думали, що вона лиш постійно читала і писала, ні-ні-ні. Вона мала чим зайнятись  у вільний час. Наприклад, грала на цитрі та фортепіано. Не знаєте, як виглядає цитра, якраз побачите у музеї. І фортепіано, за яким грала Ольга, ви теж побачите. Воно стоїть в одному з залів — в її робочому кабінеті.

Що треба читати, щоб бути такою розумною, як Кобилянська.

У першому ж залі музею ви побачите книги письменниці, книги, якими вона надихалась і збагачувала себе. І знаєте, яка книга серед них там є? Звичайно, «Кобзар».

Книги книгами, але тільки в музеї ви можете побачити оригінали рукописів письменниці. Виникають зовсім інші відчуття, коли дивитися на «живий» текст, а не на друкований. Акуратно виведені літера на аркушах, які йшли у видавництво. А робочі записи побачите з закресленнями, виправленнями, дописаними зверху словами. Все так само, як і ми пишемо якийсь текст.

На стіні робочого кабінету висить годинник. Та ще й неробочий. Нічого цікавого. Але вже майже вісімдесят років годинник показує один і той самий час, час смерті Ольги Кобилянської — о пів на другу.

За життя письменниця не змогла втілити одну свою мрію — побачити море. Тому їй подруга привезла у скляній пляшці морську воду. І та пляшка стоїть дотепер на робочому столі. Подумати тільки, яку ж цінність мав цей подарунок.

Бути в будинку Кобилянської, бачити її особисті речі і не дізнатися про її особисте життя неможливо. Ви побачите, що помешкання письменниці досить просторе. Вона жила сама, а потім взяла на виховання дочку свого брата. Вийти заміж хотіла тільки за одного чоловіка — Осипа Маковея, тільки він не відповів їй взаємністю. Одного разу Ольга йому навіть запропонувала пожити в неї, бо він мав матеріальні складнощі, але він відмовився. Осип зізнавався, що хоче таку дружину, яка б готувала йому їсти і прибирала в хаті, а більш нічого. Кобилянська такою не хотіла бути та й не була.

Музей Кобилянської 1/1

Якою б серйозною і строгою Ольга не виглядала на фото, зовні вона була дуже тендітною. Про це говорять її особисті речі. Ви побачите її вишиванку, віяло, скриньку для прикрас, флакончик від парфумів. На жаль, парфуми не збереглись, як морська вода. А в спальні стоїть невеличке односпальне ліжко, в якому б дорослому було б незручно навіть повернутись. Для гостей вона мала канапу і диван біля свого ліжка.

Про цю річ ніхто не пише, але на неї мимоволі звертаєш увагу — це дзеркало в повний ріст. Глянувши на нього, стає трохи моторошно від розуміння, що сотню років це була особиста річ, в ньому своє відображення бачила Ольга Кобилянська, а тепер це музейний експонат. Цінність музею в тому, що на власні очі  ви побачите особисті речі письменниці, побут,  робоче місце, де створювались шедеври літератури. Переконатися в тому, що Кобилянська не хрестоматінйна постать з підручника, а реальна людина, яка працювала над тим, щоб збагатити нашу літературу на століття вперед.

Alina Miroshnichenko

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я