Український гетьман Петро Дорошенко. Чому під Москвою збереглася його могила?

0
112

Буремне для України ХVІІ століття далося взнаки й тим, що в Україні не збереглося жодної могили тодішніх українських гетьманів. Могила Богдана Хмельницького була сплюндрована поляками дуже швидко по його смерті, через перебудову братського храму зникла могила гетьмана Петра Сагайдачного у Києві, так само як і могила Івана Мазепи в румунських Ясах. Багато гетьманів загинуло, хто у московському, а хто у польському полоні, і про їхні поховання не залишилося жодної згадки. Мабуть, єдиний гетьман цього століття, якому пощастило зберегти по собі пам’ять у вигляді поховання, – це Петро Дорошенко (1627–1698), що гетьманував ув Україні у 1665 –1676 роках. Про це повідомляє radiosvoboda.org.

Але розташоване його поховання у Росії, майже під самою Москвою. Як же так трапилося?

Марка із зображенням гетьмана Петра Дорошенка із серії «Гетьмани України», 1998 рік

Після зречення булави, український гетьман Петро Дорошенко перебував у російському полоні. Полон цей для нього був справді почесним – він став російським воєводою у Вятці, а закінчив своє життя 1698 року, у власному маєтку Ярополче, де навіть втретє одружився.

Бюст гетьмана Дорошенка в музеї Яропольця, роботи німецького скульптора ХVІІІ століття Тріппеля. Петро Дорошенко (1627–1698) – визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665–1676), очільник Гетьманщини (1668–1670). Козацький полковник, учасник Хмельниччини та українсько-московської війни
Бюст гетьмана Дорошенка в музеї Яропольця роботи німецького скульптора ХVІІІ століття Тріппеля. Петро Дорошенко (1627–1698) – визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665–1676), очільник Гетьманщини (1668–1670). Козацький полковник, учасник Хмельниччини та українсько-московської війни

Над могилою Дорошенка було зведено дерев’яну капличку, яка згодом розвалилася, і могила на довгі роки залишилася просто неба. У такому стані її бачив Олександр Пушкін, який одружився з правнучкою гетьмана від його третього шлюбу, відомою красунею Наталією Гончаровою.

Правнучка гетьмана Дорошенка Наталія Гончарова (1812–1863) – дружина поета Олександра Пушкіна. Портрет О. Брюллова, 1831 рік
Правнучка гетьмана Дорошенка Наталія Гончарова (1812–1863) – дружина поета Олександра Пушкіна. Портрет О. Брюллова, 1831 рік

Завдяки порадам Пушкіна, який згадував про гетьмана у поемі «Полтава», іще задовго до того, як поріднився з його нащадками, такими словами: «Дорошенко, один из героев древней Малороссии, непримиримый враг русского владычества», родичі Гончарової відновили на могилі гетьмана капличку, цього разу кам’яну, але в простому провінційному стилі.

Могила гетьмана Петра Дорошенка на початку ХХ століття, коли її відвідали український історик Дмитро Яворницький та журналіст, українець з Москви Володимир Гіляровський
Могила гетьмана Петра Дорошенка на початку ХХ століття, коли її відвідали український історик Дмитро Яворницький та журналіст, українець із Москви Володимир Гіляровський

Пошкоджена вона була в роки Другої світової війни і розібрана у 1950-і роки. І знову могила гетьмана залишилася просто неба.

У такому стані я побачив її в перший раз, у серпні 1997 року, під час відвідин Ярополця з делегатами І Міжнародної наукової конференції «Українська діаспора Росії», яку зорганізував наш Український історичний клуб (УІК) у Москві. Навіть тоді могила виглядала велично.

Так виглядала могила гетьмана Петра Дорошенка у 50-90-х роках ХХ століття
Так виглядала могила гетьмана Петра Дорошенка у 50-90-х роках ХХ століття

Старовинний кам’яний надгробок був обнесений невеличкою огорожею, і з цього місця був чудовий вид на навколишні поля. З нами була група дівчат-бандуристок із Черкас, прямо біля могили вони виконали у супроводі бандури декілька українських пісень.

Через кілька років, завдяки посольству України в Росії, розпочалася відбудова каплички в тому вигляді, якою вона була у ХІХ столітті. 1999 року, саме під час реставрації, я був на могилі вдруге, разом зі своїм другом та однокласником Іваном Басенком, теж російським українцем, нащадком українських переселенців на Сірий Клин. Від того часу в мене залишилося кілька фотографій.

Автор статті біля могили Дорошенка, 1999 рік
Автор статті біля могили Дорошенка, 1999 рік
Старовинний надгробок над могилою гетьмана Петра Дорошенка
Старовинний надгробок над могилою гетьмана Петра Дорошенка
На надгробку Дорошенка напис старими літерами: «Лета 7206, ноября 9 день преставился раб Божий, гетман Войска Запорожского Петр Дорофеевич Дорошенко, а поживе от рождения своего 71 год и положен бысть на сем месте»
На надгробку Дорошенка напис старими літерами: «Лета 7206, ноября 9 день преставился раб Божий, гетман Войска Запорожского Петр Дорофеевич Дорошенко, а поживе от рождения своего 71 год и положен бысть на сем месте»
Український історичний клуб міста Москви у 1998 році провів Наукову конференцію, що була присвячена 300-річчю пам’яті гетьмана Петра Дорошенка. Повідомлення про Конференцію у газеті «Український вибір», що видавало у Москві Об’єднання українців Росії
Український історичний клуб міста Москви у 1998 році провів Наукову конференцію, присвячену 300-річчю пам’яті гетьмана Петра Дорошенка. Повідомлення про Конференцію у газеті «Український вибір», що видавало у Москві Об’єднання українців Росії
Пам’ятний знак про Наукову конференцію пам’яті Дорошенка Українського історичного клубу можна побачити навіть у музеї Яропольця
Пам’ятний знак про Наукову конференцію пам’яті Дорошенка Українського історичного клубу можна побачити навіть у музеї Яропольця

Не забувають українці Росії гетьмана Петра Дорошенка і зараз. Так, на ютубі можна подивитися цікавий відеоматеріал, як українці Москви, під звуки козацького маршу, віддають шану славному українському гетьману. Ця поїздка була зорганізована Українською громадською організацією Москви «Коло культурної дипломатії» у серпні 2017 року.

Чільна світлина — Каплиця над могилою українського гетьмана Петра Дорошенка. Село Ярополець, Московська область. Сучасний вигляд 

Ігор Роздобудько – історик, перекладач, член Малої Ради Громади українців Росії

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я