Іспанський поет і перекладач Хуан Антоніо Берньє вперше приїхав до України. Він взяв участь у дискусії та поетичних читаннях на літературному фестивалі «Фронтера» у Луцьку. За його словами, українська література в Іспанії поки залишається маловідомою, а про Україну частіше згадують у контексті сучасної війни. Про рішення приїхати до Луцька та чому вважає важливим розповідати про Україну в Іспанії, письменник розповів у програмі «Культура на часі» на Суспільне Культура.
Хуан Антоніо Берньє — поет, перекладач, літературознавець і культурний менеджер із Кордови. Він є лауреатом поетичної премії Ojo Crítico Національного радіо Іспанії та низки міжнародних літературних відзнак. Також очолював міжнародний поетичний фестиваль Cosmopoética, який у 2009 році отримав Національну премію Іспанії за популяризацію читання.
За словами письменника, організатори одразу попередили його про ризики поїздки до країни, де триває війна, та розповіли про заходи безпеки. Втім, бажання побачити Україну на власні очі переважило страх.
Під час фестивалю «Фронтера» Берньє представив відвідувачам власні вірші, однак головною метою поїздки називає знайомство з Україною та її людьми.
Він вважає, що в країнах Західної Європи переважає уявлення про Україну як про державу, що живе у війні, тоді як культурне життя українців та їхнє прагнення жити залишаються маловідомими.
«Це важливо, бо я вважаю, що у Західній Європі ми маємо багато інформації про те, що можна назвати темною стороною українського існування, яким, очевидно, є війна, але дуже мало інформації про інший, світліший, бік української реальності: вашу жагу до життя, відчуття культури та любов до краси. Я вважаю, що обидві сторони дуже важливі, і ми, іноземні гості, скромно можемо зробити свій внесок у розуміння не лише української війни, а й українського життя та вашого бажання бути щасливими», — сказав поет.
Дорогою до України Берньє читав антологію української поезії іспанською мовою, яку придбав у себе на батьківщині. За його словами, видання вийшло ще у 1993 році й охоплює українську поезію XX століття.
«Вона досить стара, але дає уявлення про українську поезію XX століття та пропонує історичний огляд української літератури та її здатності до виживання та переосмислення. Мене дуже вразили автори покоління 60-х, але назвати конкретні прізвища я не можу, бо вони дуже складно вимовляються», — розповів поет.
Він додав, що як літературознавець має більше можливостей знаходити українських авторів, ніж пересічні іспанці, однак для ширшого знайомства Іспанії з українською літературою необхідно значно більше перекладів, оскільки вона досі маловідома серед широкого кола читачів.
«Українська література значною мірою невідома в Іспанії. Ми добре знаємо новітню історію України, бо про неї щодня говорять у новинах. Однак ми не знаємо минуле України, тож так само ми не знаємо й українську літературу. Потрібні великі зусилля для перекладу української літератури іспанською мовою», — додав він.
Поліна Горлач,
Суспільне Луцьк
