Як повідомляє Читомо, 19 травня у Києві презентували антологію сучасної прози «Бий, тікай, завмри» від видавництва «Віхола», в яку увійшли тексти випускників школи творчого письма Litosvita. Подія відбулася у книгарні book.ua «Золоті» на вул. Миколи Лисенка, 2/1. Про це Читомо повідомили її організатори.
Під час презентації говорили про сучасну українську прозу, перші кроки в літературі, роботу з дебютними текстами, а також про те, як антології можуть допомагати новим авторам і авторкам ставати видимими для читачів і видавців.
«Бий, тікай, завмри» — третя антологія в межах проєкту після збірок «Переступи» і «Повернення». Тексти для книжки відбирало журі у складі літературознавця Ростислава Семківа, літературної критикині Богдани Романцової та літературознавиці Ганни Улюри.
У коментарі Читомо організатори проєкту зазначили, що підхід до відбору текстів залишався незмінним: журі працювало із заявками й обирало тексти, які могли скласти цілісну книжку та водночас підсвітити нові голоси української літератури. «Підхід до відбору ми не змінюємо із самого початку. Довіряємо нашому журі — Ростиславу Семківу, Богдані Романцовій та Ганні Улюрі. Щороку це непростий процес: багато заявок, багато сильних текстів, багато дискусій. Але мета незмінна — видати якісну книжку та підсвітити нові голоси української літератури», — розповіли організатори.
За їхніми словами, попередні антології мали інші смислові акценти: «Переступи» були книжкою про перехід межі, а «Повернення» — про спробу повернути втрачене або знайти нову опору після втрати. Натомість «Бий, тікай, завмри» вони назвали найтривожнішою і найнапруженішою з трьох збірок. «Тут персонажі вже не просто змінюються і не лише намагаються відновитися — вони виживають у стані постійної небезпеки. Реакції психіки стають центральною темою. Тексти більше працюють із внутрішнім відчуттям страху та нестабільності», — йдеться в коментарі.
Концепція антології виникла вже після відбору текстів. Організатори пояснили, що під час прийому заявок не задавали авторам і авторкам тематичної рамки, однак після читання відібраних текстів побачили спільний нерв — стан загрози, тривоги й напруження, на які герої реагують по-різному. «Ми не задаємо тематичну рамку під час прийому заявок. Тому концепція збірки з’явилася вже після відбору текстів. Ми помітили, наскільки багато героїв у цих історіях існують у стані небезпеки, тривоги чи внутрішньої напруги — і реагують на неї по-різному», — розповіли організатори.
Участь в антологіях уже допомагала авторам переходити до власних книжок. Після появи в попередніх збірках дебютні видання вийшли, зокрема, у Мири Бо, Романа Буданова, Романа Голубовського, Віталія Дуленка, Уляни Кривохатько та Вікторії Климчук-Длугач. «Для багатьох авторів антологія стає першим досвідом видимості в літературному полі — коли тексти виходять за межі навчання й потрапляють у поле зору видавців», — зазначили організатори.
Новий прийом текстів для наступної антології планують запустити на початку вересня.
