Народний артист і Герой України Юрій Рибчинський зачитав свій новий вірш про Чернівці. Поет згадав у рядках про видатних артистів золотої доби української естради. Про це пише «Главком» із посиланням на допис журналіста та історика української естради Михайла Маслія.
У новому вірші Юрій Рибчинський розповідає про своїх друзів та відомих українських митців, які жили у Чернівцях. А саме про поета Володимира Івасюка, народну артистку Софію Ротару, естрадного співака Назарія Яремчука, а також засновника вокально-інструментального ансамблю «Смерічкоа» Левка Дутківського.
Вірш Юрія Рибчинського «Давай поїдем в Чернівці»
Давай поїдем в Чернівці,
Й знайдемо дім, де жив Володя.
Там покладемо квіти ці,
Що схожі на його мелодії.
Давай поїдем в місто,
Де жили Софія і Назарій,
Давай поїдем в місто,
Де жили Софія і Назарій,
Де щохвилини, кожен день
«Смерічкою» Дутківський марив.
Також Юрій Рибчинський згадує про Василя Зінкевича, який починав свій шлях у Чернівцях, та вулицю Кобилянської (Кобилштрассе), де збиралися українські митці. Поет згадав і про композитора Валерія Громцева, який теж жив та працював у Чернівцях.
Давай поїдем в Чернівці,
Де починав Зінкевич Вася,
Де біля біржі всі митці
Збиралися на Кобилштрассе.
Давай поїдем в Чернівці,
Де жив й творив Валера Громцев.
Дерева там, як олівці,
Які малюють в небі сонце.
Юрій Рибчинський не залишив без рядка у своєму вірші свого друга, видатного драматурга та письменника Анатолія Крима, який свого часу також творив у Чернівцях. Серед рядків вірша, які зачитав Рибчинський, можна почути й про співака Миколу Мозгового, який у своїй пісні «Мій рідний край» закликає завітати до Прикарпаття.
Пройшло багато літ і зим,
Та не забуть мені адреси,
Де друг мій Анатолій Крим
Писав свої чудові п’єси.
Давай поїдем в Чернівці,
І хай пробачать Львів і Київ,
Що не вони, а Чернівці,
В нас викликають ностальгію.
По його вулицях пройдись…
Де чернівчанки, буковинки
Всі надихали нас колись
Красою на безумні вчинки.
Давай поїдем в Чернівці,
В той край чарівний, живописний,
Куди нас кликав Мозговий
У незабутній своїй пісні.
Ну що сказать тобі в кінці,
Мій друг душевний, старовинний,
Давай поїдем в Чернівці,
Пісенне серце України.
Юлія Відміцька,
glavcom.ua
