Юрій Шевела — колекціонер, палеонтолог, бібліограф української наукової фантастики, історик космонавтики, популяризатор науки, хранитель фондів геологічного відділу ННПМ НАН України — у проекті Місто каштанового щастя
***
ГОЛОС ВСЕСВІТУ!
Збираючи свою Бібліотеку (вже більше чотирьох десятиліть), іноді натрапляю на цілісні бібліотеки! Бувають унікальні, підібрані по одній тематиці, зібрані з любов’ю, зі смаком! Що трапилось з попереднім господарем?.. Питання риторичне… І ім’я господаря, частіше не зберігається! Але не завжди! Іноді, ім’я дозволяє зберегти історію!
Так як із останньою моєю знахідкою, — великою кількістю рідкісних АНТИКВАРНИХ книжок з астрономії! Це – частини ОДНІЄЇ бібліотеки! Великої, чудової Бібліотеки! Колишній господар вочевидь був людиною в астрономії не випадковою, — по деяких «прикметах» дуже помітно, що ними користувались! Да і серед книжок, окрім відомих імен, як К.Фламаріон, К.Покровський, А.Кларк, Дж.Джинс є цілком спеціалізовані, — довідники з координатами зірок! Ну і ще одна «підказка» — на всіх книгах є підпис: «Г.С.Меліхов, Харків, 192…» (роки різні, з 1924 по 1930)! Ім’я господаря є, а інформації про нього… Довідники з астрономії (Київ 1977, 1986), енциклопедії теж нічого не дали, таке бува.
Я вже трохи заспокоївся, передивляюсь потроху книги, деякі описую, про деякі збираю інформацію, «двійники» відкладаю, дещо (не повірите!) перечитую, і про колишнього господаря майже забув…
І ось…
Мені «нагадали»!
Ланцюг випадковостей відкрив абсолютно неймовірну історію!
Все трапилось випадково, — звичайний щоденний шлях з роботи до дому, по вул. Б. Хмельницького у бік метро «Університет», за мною хлопець захоплююче розповідає дівчині про Київ, (я майже нічого не чую), здавалося тільки, що хлопець не знає Києва, а так, — дивиться в ліво/право і те що бачить, дівчині видає… Грає у досвідченого краєзнавця! Але…тільки я повернув за будинок Б.Хмельницького 27, у бік Володимирівського собору, як за спиною, голосно почув уривок «екскурсії» хлопця: «А у цьому будинку жив Георгій Степанович Меліхов»!
Уявляєте?! «Георгій Степанович Меліхов» — «Г.С.Меліхов, Харків…»…
До поки слова хлопця, (через спинний мозок) дійшли до моєї голови, тіло зробило ще декілька кроків і… зупинилось як в ступорі! Вистачило сили повернутися на вул., і дійсно, я побачив Меморіальну дошку (котру я кожен день бачив!!!) на котрій був барельєф людини з мольбертом і написом: «У цьому будинку з 1949 по 1985рр жив Народний художник України Георгій Меліхов» При цьому, слова «Степанович» там не було! Воно було ключове для мене! Хлопець не читав для дівчини те, що бачив, — він ЗНАВ!
Пошук по «Вікіпедіях» майже нічого не дав: Народився (1908), Харків, школа, Харк. Худож. ін.-т, Київський Худож. ін.-т, з 1939 р. Всесоюзні (!!!) виставки, війна… Всю війну – солдатом, у 1948 році картина «Молодий Т.Шевченко у майстерні К.Брюлова» — Сталінська (!!!) премія 1949 року! З 1956 р. Закордонні (!!!) виставки, — Світове визнання! Картини «Весна 1945 року», «На рідній Україні» і багато-багато ін….. З 1967 р. – Народний Художник УРСР! З 1979 р. – Член-Кореспондент Академії Худож. СРСР!
Вікіпедія дала інформацію, але мені від того…
Неймовірно, але ланцюг випадковостей продовжувався! Знайшлася єдина згадка – журнал «Земля и Вселенная» (колись радянський, зараз – російський), за квітень місяць 2012р. з подачі Керівника Харківської Обсерваторії, доктора Фізико-Матем. наук Ю.Г.Шкуратова публікує уривки із власного щоденника (періода 1924-1941рр) худож. Г.С.Меліхова!
ШОК!
Георгій Степанович Меліхов був Членом Французського Астрономічного товариства! Найвідомішого Астрономічного товариства у світі! І у його щоденнику, був вкладений ОРИГІНАЛЬНИЙ Сертифікат, на членство у цьому товаристві за власним підписом… КАМІЛА ФЛАМАРІОНА!!!
Чому?! А тому, що художник!! Талановитий художник! Малював з 5-ти років! Сузір’я, планети!
Спробую пояснити… Мало бути Астрономом! У ті часи, треба бути ще й художником, щоб замальовувати те, що спостерігаєш у телескоп! Ще, з часів Галілео Галілея всі астрономи ЗАМАЛЬОВУВАЛИ те, що спостерігали! Аж до поки, не винайшли фотоапарат, та прилаштували його до телескопа… Навіть сьогодні, деякі «старомодні» астрономи по-старому, замальовують…
Очі Г.Меліхова, чудово розрізняли дрібні деталі і головне, вдало передавали у малюнках!
Його замальовки Марса (протистояння 1924 р) майже нічим не відрізняється від фотографії NASA, протистояння 2003 року!
І Астрономічний гурток! Найпотужніший Астрономічний гурток у Російській імперії! Відновив роботу гуртка у 1916 р. Зав. кафедри Астрономії і Геодезії Харківського ун-ту Л.О.Струве (онук В.Я.Струве, засновника Пулківської обсерваторії!). Серед гуртківців – В.Каргер, М.Барабашов та ін., заняття (лекції), окрім Л.Струве, читали В.Г.Фесенков (майбутній Академік АН СРСР), Б.П.Герасимович (майбутній Директор Пулківської обсерваторії)!
Після Громадянської війни, у 1921 р. роботу гуртка відновив В.Каргер при Всеукраїнському Соціальному музеї ім.Артема на території Покровського монастиря, — де з 1924 року була власна обсерваторія! Знову – найпотужніший Астрономічний гурток, тепер вже в СРСР! Навіть власний бюлетень видавався! І найактивніший член – Г.Меліхов!
Але у 1934 році, Харківський Худож. ін.-т, де тоді навчався Г.Меліхов, було закрито на реорганізацію, і Георгій Степанович, змушений був переїхати до Києва, де знову склав вступні іспити і навчався вже у Київському Худож. інституті! Як для Г.Меліхова-художника, це мабуть, було не погано, а як для Г.Меліхова-астронома…
Такого рівня гуртка, у Києві тоді не було… Потім успіхи, як художника, війна, виставки, премії, звання… Ну все, як у Вікіпедії.
Шкода, що не знайдено продовження його щоденника, бо, судячи із книжок (а там є і книги 60-70-х рр) астрономією він продовжував цікавитись! А може, то просто ностальгія? Цікаво, чи шкодував він, що не став астрономом…
І ось – Ланцюг випадковостей:
Чому Астрономічна бібліотека Г.Меліхова потрапляє саме до мене?
Хто був той хлопець, що сказав «Георгій СТЕПАНОВИЧ Меліхов»? І чому, саме тоді, коли я йшов поруч? Та й чи був він взагалі?! Може, то був Голос Всесвіту?
Як дійшла інформація із журналу «Земля и Вселенная», (наклад якого сьогодні всього 200шт!)? Да і у продажу його не бува, він тільки підписний (тільки у Росії… Та і до Ю.Г.Шкуратова щоденник потрапив абсолютно випадково! Його йому подарував Почесний доктор Харківського ун-ту ім.Каразіна В.Б.Євтух.
Ю.Шкуратов потім написав книжку про харківських астрономів-любителів – «Хождение в науку» (Х.Вид-во Харк. Ун-ту, 2013).
Р.S. Після моєї розповіді про цю історію на «Українському Радіо», у Вікіпедії, у статті про Г.С.Меліхова, було зроблено доповнення! Все ж таки є невеличка користь від моїх розвідок…
Юрій Шевела
