Спекулятивний твір «Європа 2031», написаний дослідниками ШІ, аналітиками та інвесторами, став популярним у Європі й вплинув на дискусії про технологічну незалежність ЄС. Критики наголошують, що це художній сценарій, а не прогноз майбутнього. Про це йдеться у матеріалі видання Gizmodo.
Автор статті Майк Перл пише, що це вже не перший випадок, коли прихильники технологій активно обговорюють вигадані сценарії розвитку подій. Раніше увагу привертали роботи «The 2028 Global Intelligence Crisis» про безробіття серед офісних працівників та «AI 2027», у якій надрозумний штучний інтелект знищує людство. Останній твір, за словами автора, читав навіть чинний віцепрезидент США.
«Європу 2031» створили вісім людей, які називають себе невеликою групою дослідників ШІ, аналітиків і інвесторів, що працюють на перетині передових технологій та європейської політики.
Перл зазначає, що подібні тексти будуються від заздалегідь визначеного фіналу. Спочатку автор обирає кінцевий результат, часто катастрофічний, а потім описує події, які нібито ведуть до нього. Через це читачі нерідко сприймають художній сценарій як реалістичний прогноз.
Автор розповідає, що сам писав книги з гіпотетичними сценаріями та попереджав читачів не використовувати їх для ухвалення реальних рішень. Проте багато людей все одно сприймали описані події надто серйозно і навіть зверталися до нього по поради.
На його думку, письмові тексти особливо добре викликають страх, а тривожні ідеї легко запам’ятовуються і поширюються.
Сюжет «Європи 2031» розповідає про чиновницю Кароліну, яка намагається переконати Європу серйозніше поставитися до розвитку власних технологій штучного інтелекту. У підсумку їй це не вдається. Вона залишає роботу, стає фінансово залежною від заможного друга, а її мати помирає.
У ширшому сюжеті Європа виявляється беззахисною перед хакерами, які використовують ШІ. Через відставання у технологічних перегонах економіка континенту та, ймовірно, сам Євросоюз опиняються під загрозою. Водночас США та Китай отримують вирішальну перевагу.
Наприкінці твору автори пишуть, що навіть у 2026 році Європа ще могла змінити свій курс, якби мала достатньо сміливості та політичної волі для радикальних дій.
За даними The Guardian, історія стала частиною активних дискусій про необхідність технологічного суверенітету ЄС під час переговорів країн G7. Її читали депутати Європарламенту, а також враховували під час неофіційних британсько-німецьких дипломатичних консультацій.
Перл вважає, що спекулятивні історії можуть допомагати людям краще осмислювати можливі сценарії майбутнього, але нагадує, що вони залишаються вигадкою. Він наводить приклад письменника Кіма Стенлі Робінсона, який, за повідомленнями, згодом шкодував про деякі власні припущення щодо ролі криптовалют у боротьбі зі зміною клімату.
На завершення автор закликає пам’ятати, що будь-які художні історії насамперед є вигадкою і саме так їх слід сприймати.
Дарина Позняковська,
techno.nv.ua
