Антологія голосів Донбасу

0

3 серпня в Українському кризовому медіа-центрі відбулась прес-конференція, присвячена Антології українських письменників Донбасу «Порода».

Упорядники Микита Григорів та Веніамін Білявський працювали над виданням майже два роки. Напередодні Форуму видавців у Львові, книжка побачить світ у видавництві «Легенда» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

На 384 сторінках представлено прозу, поезію, драматургію понад шістдесятьох авторів серед яких класики (Сосюра, Стус та ін.) і сучасні письменники. В антології надрукують фрагмент ще не виданого роману Ірен Роздобудько, присвячений Джону Юзу. Передмову написав академік Іван Дзюба «Передмова до цієї книжки – це річ глобальна. Він дуже тонко відчув тенденції, вказав основні напрямки», –  зазначив Юрій Бедрик, поет, перекладач, головний редактор видавництва «Легенда».

«Ми хотіли дати голос різним поколінням літератури. […] Це також не проект прози чи поезії. Тут суміщені різні жанри: і проза, і поезія, і драматургія, велика кількість творів під однією палітуркою» – зазначив Станіслав Федорчук, керівник проекту видання антології «Порода», голова Правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини».

До редакційної колегії увійшли Сергій Жадан, Андрій Курков та Володимир Рафєєнко. Сергій Жадан наголосив на важливості видання:

«Ця «Антологія» є надзвичайно актуальною і доволі незвичною. Чому незвичною?  У цій книзі про Донбас не буде олігархів, сепаратизму, українофобії, депресивних шахтарів. Навпаки, буде українське слово, українська література, любов до України, там буде той Донбас, який або не знають, або намагаються не помічати. Якщо ви не хочете чути Донбас, можете не чути, але його принаймні треба знати, аби робити висновки. У нас на четвертому році війни Донбас лишається такою собі темною зоною, говорячи про яку керуються певними стереотипами. Така антологія мала б вийти ще до війни, в мирній Україні. Добре, що вона виходить тепер, тому що її актуальність не зникає, а загострюється. Нам потрібно показувати наші регіони, трішки більше один про одного знати. Як можна дізнатися про той чи інший регіон? Очевидно, найкраще це робити через книги, через літературу, через поезію, тому що поети і прозаїки, на відміну від політиків, не мусять брехати, підлаштовуватися під свій електорат. У них немає електорату. У них є читачі, а читачі більш відверті, більш щирі, і з ними набагато простіше говорити правду і бути відвертим, бути собою».

Назва «Порода» – амбівалентна, вона відображає стан переселенців. «З одного боку порода ? це те, що не є цінним у вугіллі, з іншого – не найкращі люди. Коли ці дві конотації поєднуються, фіксується стан, у якому опинилися люди, що виїхали з Донецької та Луганської областей. З одного боку їх вважають поганими, а з іншого, можливо, вони – найкраще, що було на тих землях» – вважає Микита Григоров, поет, перекладач, один з упорядників антології.

Обкладинку видання прикрашає робота українського художника і скульптора Петра Антипа «Скіф і амазонка».                       

Прес-центр НСПУ

 

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я