Батько Проні й Голохвастова: киян запрошують на мандрівку стежками Івана Нечуя-Левицького

0

Авторська екскурсія від краєзнавця Романа Маленкова про класика української літератури відбудеться вже цієї неділі.

Письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький відомий як видатний майстер художньої прози, високоосвічений перекладач та критик. У його літературній спадщині понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей.

За свідченнями літературознавців, Іван Семенович обожнював Київ, присвятивши улюбленому місту десятки творів, де описує життя міста на зламі минулих століть.

У період тотальної заборони української мови та слова, Іван Нечуй-Левицький залишався головним борцем за українське, доводячи своєю творчістю той факт, що наша мова існує. Про це свідчили всі тодішні представники нашої інтелігенції, що зібралися на вшанування до 35-річчя його літературної діяльності.

«Іван Левицький — се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України», — говорив Іван Франко.

Зараз постать цього видатного письменника є дещо призабутою, а його ім’я згадується як автора неперевершеної соціально-побутової повісті «Кайдашева сім’я».

Роман Маленков розповідає про київські адреси письменника. Фото з особистого архіву Р. Маленкова.

«Найбільша несправедливість Києва — це забуття великого Нечуя-Левицького. Майже кожен киянин фотографувався біля пам’ятника літературним героям — Голохвастову й Проні Прокопівні, але ніхто майже не знає, що саме Нечуй — їхній батько…», — відомий український географ, мандрівник та краєзнавець Роман Маленков, відомий також як головний редактор та співзасновник туристичного вебпорталу «Україна Інкогніта».

За його словами, надзвичайно прикрим є те, що сьогодні його ім’я носить невелика напівзанедбана вуличка у приватному секторі столичної Солом’янки, а у будинку на Володимирській, де він жив немає навіть меморіальної таблички.

Будинок на Володимирській — одна з набагатьох адрес письменника у Києві. Фото: Україна інкогніта

Пам’ять про письменника зберігає лише будинок №19 на вулиці Пушкінській, де у флігелі садиби Іван Нечуй-Левицький прожив 21 рік.

«Радянська влада звела всю творчість Івана Семеновича до однієї „Кайдашевої сім’ї“, перетворивши його на дрібного провінційного сатирика. Твір геніальний, але ж десять томів… там повно не менш геніальних речей. Подяка від нащадків — два пам’ятники та один музей, причому не у Києві», — зауважує Роман Маленков.

Щоб повернути ім’я письменника сучасниками та розповісти унікальне значення його творчої діяльності у культурному житті нашого міста, краєзнавець підготував для киян та гостей міста цікавий туристичний маршрут, пов’язаний із київськими адресами Нечуя-Левицького.

Впродовж тригодинної прогулянки, Роман Маленков пропонує прогулятися центром столиці, охопивши вулиці Пушкінську, Ярославів Вал, Січових стрільців, провулок Бехтерівський, вулицю Володимирську та Володимирську гірку.

За 33 роки свого життя у Києві письменник мало не щодня ходив цими вулицями з парасолькою, завжди за однаковим маршрутом, дивуючи містян своєю пунктуальністю.

Руїни у Бехтерівському провулку, де планували зробити музей письменника. Фото: Тетяна Асадчева

Подейкували, що за його ритмом життя можна було звіряти годинники, а одного разу Іван Семенович пішов із власного ювілею посеред урочистих промов, бо мав звичку лягати спати о 10.

Окрім цікавих фактів із київського життя та побуту письменника, екскурсанти дізнаються також історію легендарної п’єси «За двома зайцями»: як і чому письменника викинули з авторів цього шедевру, а також побачать загадкові руїни старовинного будинку, де мав розміститися його музей.

Кожного відвідувача чекає сувенірний магнітик від «Україна Інкогніта».

Запис на екскурсію: 0 960 594 773 — вайбер, вотсап, телеграм.

Коли: 10 липня об 11.00

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Колаж: Наталія Слінкіна

vechirniy.kyiv.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я