Білоцерквіщина вшанувала Вінграновського

0

Коли на початку сімдесятих років минулого століття з боку компартійно-кадебістських сил все ще грізної тоталітарної імперії під назвою Радянський Союз почалися чергові тотальні гоніння на «українських буржуазних націоналістів»,

тобто на  національно свідому  еліту, а по великих і малих містах «чорні воронки» у нічній темряві знову хапали для відправки у тюрми, табори і спецпсихушки кращих синів і дочок України,  велика небезпека нависла й над видатним письменником, кіноактором та сценаристом  Миколою Вінграновським. 

Попереджений прихильниками свого таланту, а порядні люди, хоча й негусто, траплялись і серед співробітників спецслужб, він не мав особливого вибору, куди сховатись. Дома на  малій батьківщині його вирахували б одразу. По друзях-інтелігентах перебути непоміченим теж не вдалося б, бо й вони були під недремним кадебістським оком. Тож  Вінграновський прийняв ризиковане, але єдино вірне рішення: потайки виїхав у село Шкарівку  Білоцерківського району, де  перед тим зупинявся у селянській родині під час одного зі своїх недавніх творчих відряджень. 

Прості люди, які знали його всього кілька днів, попереджені Миколою Степановичем про можливу небезпеку за його переховування, не побоялися і зі щирим серцем прийняли у свою сім’ю, поширивши по сусідах, а невдовзі про це знало уже все село, новину, що приїхав погостювати далекий родич. 

Так майбутня гордість української літератури перебув найважчий період у своєму житті, доки схлинула хвиля репресій.

У незалежній Україні уже відомий далеко за межами України  митець неодноразово приїжджав у Шкарівку. Інколи по кілька тижнів жив і творив на берегах чарівної Росі,  виступав перед школярами у сільській школі та перед жителями у сільському Будинку культури, зустрічався з інтелігенцією Білоцерківщини. Тут зародився його роман «Северин Наливайко», написана повість «Манюня», багато віршів, оповідань і сценаріїв майбутніх фільмів.

Жителі Шкарівки пам’ятають і люблять свого хай і з недовгим стажем проживання, але односельця. Свідченням тому стало відкриття 7 листопада 2017 року, в день народження видатного діяча української культури, меморіальної дошки Миколі Вінграновському в затишному фойє  Шкарівської загальноосвітньої школи, ініціативу щодо відкриття якої саме  у сільській школі, де неодноразово бував письменник,  активно підтримали і втілили у життя Шкарівський сільський голова А. Бондар, начальник відділу культури Білоцерківської РДА Р. Бичек, завідуюча Білоцерківською районною централізованою бібліотечною системою Л. Зінченко та директор Шкарівської ЗОШ О. Крутаков.  

На урочисту подію прибули та виступили давній і щирий друг Миколи Степановича поет-пісняр, заслужений працівник  культури України, автор документальної книги «212 світанків з Миколою Вінграновським» А. Кульчицький, заступник голови Білоцерківської районної державної адміністрації Ю. Савчук, автор цих рядків, поети Г. Гай і П. Розвозчик, поет-гуморист Л. Гажала, науковець В. Семилєтко, лауреати літературно-мистецької премії імені Миколи Вінграновського скульптор М. Василенко і співачка Л. Шестерняк-Салиівінська  та інші численні учасники  Дня пам’яті. 


Літератори Білоцерківщини біля відкритої пам’ятної дошки Миколі Вінграновському

Тепло і зворушливо розповів про свої зустрічі з видатним майстром слова голова села Яб-лунівки, на околиці якого протягом десятиліття аж до останнього свого приїзду на Білоцеркі-вщину жив у наметі  на березі чарівної Росі і активно працював над словом Микола Вінгра-новський, А. Савчук. До речі, на тому місці, де розбивав свій табір письменник, силами білоцерківської мистецької інтелігенції  та мешканців Яблунівки споруджено йому поки що єдиний в Україні пам’ятник.  Щороку наприкінці травня там відбувається велике літературно-мистецьке свято «З обійнятих тобою днів» імені Миколи Вінграновського, на якому побували тисячі гостей – шанувальників його творчості з різних куточків України та з-за рубежу. 

Після урочистого відкриття пам’ятної дошки у шкільній актовій залі біля стенду з творами видатного письменника,  який під керівництвом шкільних бібліотекарів любовно підготували школярі, продовжився меморіальний літературний вечір. Згадками про свої зустрічі з Миколою Вінграновським ділилися ті, кому пощастило особисто бути знайомим з Миколою Степановичем, а старшокласники показали літературну композицію і читали його чудові вірші. 

Так у свій 81-й день народження Микола Степанович Вінграновський знов у слові повер-нувся на землю, яка гостинно прихистила і протягом кількох десятиліть була творчою колис-кою багатьох його  творів.

 

Анатолій Гай, 

голова Київської обласної організації НСПУ

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я