Борис Пономаренко. Небо в диму

0

Кулі й осколки, мов оси жалючі,
Крики і зойки лунають навкруг.
З острахом в небо вдивляються кручі,
Ниву війни – переорює плуг …
 
Рій літаків розганяє повітря,
Небо в диму, а було ж голубе …
Вибухів грім пробиває, як вістря,
Як мені, сину, закрити тебе?
 
Я захищав тебе, ще немовлятком,
За небезпеки – ховав на руках.
Чом же раніше – народи, твій татко, –
Не зупинили цей путінський жах?!
 
Вибачте, хлопці, ми випили зілля
Підлих, лукавих кремлівських ідей,
Наша довіра, а їхнє свавілля –
«Градами» вдарили наших дітей.
 
…Випала вам небезпечна дорога,
Страх відійшов, — лиш на ворога гнів!
Сиві батьки просять милості в Бога,
Щоб захистив… їх відважних синів…

nspu.com.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я