Кулі й осколки, мов оси жалючі,
Крики і зойки лунають навкруг.
З острахом в небо вдивляються кручі,
Ниву війни – переорює плуг …
Рій літаків розганяє повітря,
Небо в диму, а було ж голубе …
Вибухів грім пробиває, як вістря,
Як мені, сину, закрити тебе?
Я захищав тебе, ще немовлятком,
За небезпеки – ховав на руках.
Чом же раніше – народи, твій татко, –
Не зупинили цей путінський жах?!
Вибачте, хлопці, ми випили зілля
Підлих, лукавих кремлівських ідей,
Наша довіра, а їхнє свавілля –
«Градами» вдарили наших дітей.
…Випала вам небезпечна дорога,
Страх відійшов, — лиш на ворога гнів!
Сиві батьки просять милості в Бога,
Щоб захистив… їх відважних синів…
Прокоментуєте?