Борис Пономаренко. Тримайся, сину

0
336


Тримайся, сину
 
Вітаю, вітаю синочку,
Я бачив тебе у сні, –
Білявий, маленький хлопчик,
Як пролісок навесні.
 
Ти радісно усміхався,
Горнувся та щебетав,
Росою з долонь вмивався,
Дубочком міцним зростав.
 
Як прагнув ти стати дорослим,
Пізнати великий світ,
Щоб серцем і нервом кожним
Відчути стрімкий політ!
 
Та час не спинити… І влітку,
Як жайвір пісні співав, –
Дружину і доньку-квітку
Господь тобі дарував.
 
Ти був і щасливий, і гордий –
Родина ж – твоя любов,
Та з півночі темні орди
Посунув кат – людолов.
 
Московські гриміли гармати,
Міста наші – тисячі свіч,
Безтямно ридала десь мати
І жахом спливала ніч…
 
Ти став серед перших до зброї.
За вами шумить Дніпро,
І твердо стоять герої –
Рішуче карають зло.
 
– Як, сину, чи дуже там тяжко?
Стомилися ви давно…
– Ні, батьку – тікають «рашки»,
Ми Київ їм не здамо!
 
Щоб люди про війни забули,
Надовго, на сотні літ,
Щоб співи пташині чули, –
Від «орків» рятуєм світ …
 
– А ти не хвилюйся, тату,
Тримаймося – мамі привіт!
 
Березень 2022 року

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я