Під роздачу потрапив і Пауло Коельйо, який неприкрито підтримав російську агресію проти України.
Про це розповіла директорка Наталія Філяк.
«Наприклад, журнал «русскій мір», котрий дарували бібліотекам ще десять років тому як допомогу меценатів. Ми розуміли, що це таке, і навіть не брали на баланс. Тепер він пішов на макулатуру, Пауло Коельйо — теж, натомість звільняємо місце для українського.
Щоб люди не думали, що ми тут варвари і списуємо все невдумливо і цілими горами літератури. Це далеко не так. Це дуже складний і копіткий процес. На сайті Міністерства культури є список літератури, якої не повинно бути на бібліотечних полицях. Це переважно література, яку друкували на території росії після 2014 року. Вона має пропагандистський характер, визнає та возвеличує так звані новоутворення л/днр, виправдовує російську агресію або взагалі її заперечує.
Але такої літератури у бібліотеках області немає, бо ще з 2014 року установи ретельно перевіряли свої фонди та актуалізували їх», — каже директорка бібліотеки.
За її словами, здебільшого йдеться про книжки радянського періоду. Очищують фонди від застарілої та нікому не потрібної літератури.
«Зокрема — це посібники з медицини, інформація з яких не актуальна, адже наука давно пішла вперед. Або книжки російською мовою, яким давно створили аналог українською. Також видання старого зразка, тобто 1950-1960-х років, які розсипаються у руках. Звичайно, по одному примірнику ми залишаємо, але по шість-сім немає сенсу їх зберігати. До того ж є спеціальна комісія зі списання літератури, яка уважно переглядає список книжок. Якщо виникають якісь питання, то їх разом вирішують.
Хоча є й винятки. Адже існують такі галузеві видання, аналогів та перекладів яких українською немає: енциклопедії про тварин чи мистецькі альбоми, коштовні видання з репродукціями всесвітньо відомих картин чи видання про архітектуру у російському перекладі.
Такі видання, якщо й списувати, то останніми. І їх не будуть списувати з фондів обласної бібліотеки. Адже обласна бібліотека — це депозитарій, де повинні зберігатися книжки хоча б в одному примірнику. Водночас згадані видання не будуть у відкритому доступі, ми не рекламуватимемо їх і не пропонуватимемо. А, наприклад, російська класика, з якою ніяк не можуть розпрощатися наші читачі, буде в українському перекладі. Але у підсобному приміщенні також примірник буде мовою оригіналу для тих, хто особливо бажатиме.
Пауло Коельйо постраждав за його проросійську позицію. Письменник звинуватив світову спільноту у русофобії та назвав війну в Україні кризою», — зазначає Наталія Філяк.
Вона переконана, що книжки — це важливо.
«Адже що робить окупант найперше? Спалює українську літературу і завозить свою — російську пропагандистську. Напевно, розуміють, що слово — це зброя і дуже потужна. Тому повинні бути дуже уважними», — каже директорка.
Крім фізичного вилучення, актуалізовану літературу вилучають і з електронних каталогів. Усе, за твердженням бібліотекарів, іде на макулатуру та вторинну переробку.
І це дуже добре, крім, звичайно, одного. Багато чернівчан і, напевно, не тільки вони, висловлюються про те, що така ревізія має стосуватися насамперед літератури з агітацією за «русскій мір» та радянським зомбуванням. Проте книжки відомих російських авторів, світових бестселерів дорадянського періоду варто б переглядати ретельніше і зберегти в оригіналі цю класику у розумній кількості. Як би вона нас не дратувала. Ми ж не варвари, ми — цивілізовані люди.
Сергій СУЛИМА
Прокоментуєте?
