6 жовтня в Камінній залі Будинку письменників відбувся урочистий захід, приурочений до 140-річчя від дня народження відомого українського драматурга Івана Кочерги.
На мистецький вечір завітали відомі українські письменники й гості заходу, зокрема Михайло Сидоржевський, Валентина Козак, Борис Пономаренко, Микола Гриценко, В’ячеслав Гук, Тетяна Фольварочна, Юлія Бережко-Камінська та інші.
Чільною темою заходу став драматичний твір Івана Кочерги «Свіччине весілля».
Голова НСПУ Михайло Сидоржевський розповів присутнім про нелегкий життєвий і творчий шлях письменника в умовах тоталітарного режиму, а також зазначив, що всім відомий твір «Свіччине весілля» дуже актуальний у наш час, бо проблематика, порушена в цьому драматичному творі, співзвучна із сьогоденням. Цей твір повертає нас до духовної єдності з нашими пращурами і нагадує про болючу історію становлення України як держави. Він зауважив, що тоді українці воювали проти влади литовських князів, а тепер – проти російських загарбників. Тому важкі й болючі паралелі, які залишали й залишають глибокій незагойні рани у душах українців, передаються у спадок від покоління в покоління, із роду до роду. Головний герой твору Іван Свічка є втіленням усього українського народу і його одвічних прагнень – до волі, до світла, до перемоги. Крім того, як наголосив, М. Сидоржевський письменник дуже багато пропрацював над історичними матеріалами, які доповнив власними припущеннями, проте самобутність манери митця характеризується потужним символічним підтекстом.
На урочистому заході були зачитані уривки з п’єси. Зокрема заступник голови Київської організації НСПУ Борис Пономаренко майстерно прочитав уривок із твору: «Так, світла, що у нас ви відняли…».
Письменниця Валентина Козак зауважила, що цей драматичний твір написано 1935 року, проте він і досі не втратив своєї актуальності. Вона звернула увагу на композицію п’єси, де народне багатоголосся в масових сценах першої та останньої дії слугує ніби облямівкою не лише твору, а самого часу, що дуже символічно, оскільки відображає дух народу, його прагнення до волі й незалежності.
Пресслужба НСПУ
Прокоментуєте?
