Олександр Сергійович Завгородній – надзвичайний, самобутній поет Січеславщини, відомий лексикограф та перекладач із міжнародним ім’ям. Йому підкорилися естонська, фінська, литовська, шведська, французька, польська та іспанська мови.
Людина енциклопедичних знань, безумовного такту, справжній інтелігент у найвищому значенні цього слова. Він гордо ніс свою неосяжну любов до ріднокраю, Батьківщини й плекав її у своєму серці все життя, попри перепони, замовчування та заборони. Глибинна сутність образу України в рядках Олеся Завгороднього інтерпретована через пекучий біль. Нещадно, не шкодуючи читача, автор швидкими лініями, графічно і дуже стрімко малює шал подій, ніби підкреслюючи плин часу, ніби наголошуючи, що час скінчився і його втрачено:
* * *
О.С.
Буревієм покручене дерево
За негоди поскрипує боляче.
Відчуваю я кожним нервом
Українські розстрільні ночі.
Ось востаннє ступає Куліш…
Хто ридає, хто люто лається.
…І на цім захлинувся мій вірш –
кулі й досі у нього впиваються.
Олесь Сергійович, працюючи з молоддю, завжди наголошував на тому, що кожне слово має бути виваженим та влучним. Тривалий час гартував поетичне слово учнів Малої академії наук у секції «Літературна творчість». Жодного разу у діалогах із молодим поколінням не пролунало зверхності чи дидактичних повчань. Лише побажання та рекомендації, які тонко і точно корегували перші напрацювання поетичної парості.
Титанічна праця митця втілилася не лише у грона перекладів. Мелодійність поезій Олеся Сергійовича зумовлена насамперед колосальними знаннями мови, він дійсно був майстром слова, позаяк у його доробках фігурували укладені синонімічні ряди, що налічували більше 160 синонімів.
Твори Олеся Завгороднього – цілий океан для літературних дискурсів, його слово можна вивчати збагачуючись та зачудовуючись, знаходячи весь час нові грані.
Його поезії перекладались азербайджанською, естонською, литовською, польською, російською, угорською, фінською мовами. Двічі лауреат літературної премії Естонії ім. Юхана Смуула (1975 і 1989). Лауреат літературної премії ім. М. Рильського в царині художнього перекладу (1996). А 2005 р. Олесь Сергійович став лауреатом премії «Благовіст», отримавши диплом за книгу «Життя мойого птах».
Відомий поет, перекладач, борець, правдолюб, учитель пішов у засвіти у 2018 році.
Юлія Купіч
Фото: dnipro.libr.dp.ua.
