Щороку 26 квітня світ згадує трагедію Чорнобильської катастрофи, яка досі вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики.
Внаслідок теплового вибуху реактор Чорнобильської атомної електростанції було частково зруйновано, а в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин, чий вплив ми відчуваємо й досі.
Історик Сергій Плохій присвятив цій трагічній сторінці української історії кілька книжок, розповідаючи детальніше про передумови, причини та наслідки катастрофи.
До 39-ї річниці трагедії Суспільне Культура спробувало поглянути уважніше на ці книги.
Сергій Плохій — український та американський історик, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, де він також обіймає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту.
Плохій працює над дослідженням ранньомодерної та модерної історії України й Східної Європи, а також політичної та культурної історії Холодної війни.
Серед його книжок дві присвячені Чорнобилю:
- «Чорнобиль: Історія ядерної катастрофи» — дослідження причин та наслідків аварії на ЧАЕС;
- «Чорнобильська рулетка» — опис окупації Чорнобильської зони російськими військами у 2022 році та пов’язаних із цим ризиків ядерної катастрофи.
«Чорнобиль: Історія ядерної катастрофи»
Спочатку книжка вийшла англійською мовою — у 2018 році у видавництві Basic Books. Це фундаментальне дослідження, яке розглядає не лише технічні та екологічні аспекти трагедії, а й політичні, соціальні та історичні наслідки.
У книзі Плохій пропонує не просто хроніку трагедії 1986 року, а глибокий аналіз того, як аварія на ЧАЕС стала символом краху радянської системи. Чорнобильська катастрофа, на його думку, є не лише техногенним лихом і ніколи не була випадковістю. Це була катастрофа, запрограмована самим ладом — централізованою, непрозорою системою, в якій економія ресурсів, ідеологічний тиск та приховування інформації цінувалися більше за безпеку та життя.
Через особисті історії ліквідаторів, персоналу станції та мешканців Прип’яті автор розкриває глибоку людську драму. Коли вибухнув реактор, працівники станції не одразу зрозуміли масштаб аварії, а чиновники намагалися зберегти видимість контролю. Лише через кілька годин і під тиском фізичних фактів було визнано: четвертий енергоблок зруйнований, у повітря викинуто смертельні дози радіації.
Саме мовчання Кремля, а також вимушений першотравневий парад на вулицях Києва одразу після вибуху, стали потрясінням для радянських громадян. Зі слів Плохія, це стало ударом по системі цензури та першим дзвінком політичного пробудження — зокрема в Україні.
Книга потрапила у список фіналістів Baillie Gifford Prize (найпрестижніша премія за науково-популярну літературу). А також потрапила до списку New York Times Book Review як одна з найкращих книжок року.
Wall Street Journal описує книжку як «захопливе, ретельне дослідження», де автор розглядає «абсурдність радянської системи та пихатість її апаратників». А New York Review of Books зазначає, що це «майстерна розповідь про те, як бюрократична дисфункція, цензура та нездійсненні економічні плани СРСР призвели до катастрофи й перешкоджали реагуванню на неї».
«Ясна розповідь про те, як радянська манія ядерної енергетики в поєднанні з ендемічною недбалістю в промисловому секторі та майже параноїдальною звичкою до державної таємниці призвела до катастрофи 1986 року… Найповніша та найпереконливіша історія Чорнобиля, яка коли-небудь з’являлася англійською мовою», — Financial Times.
Сьогодні зона відчуження — це і місце пам’яті, і простір комерційного туризму. Плохій називає її «комуністичним заповідником» — застиглим ландшафтом доби, яка зруйнувала себе зсередини.
«Чорнобильська рулетка»
Друга книга Плохія, присвячена Чорнобилю, вийшла у вересні 2024 року одразу і в американському видавництві WW Norton & Company, і у британському видавництві Penguin Books.
Книга зайняла 50 сходинку рейтингу найкращих книжок 2024 року за версією видання The Telegraph.
Вона розповідає про російську окупацію Чорнобильської та Запорізької АЕС. Плохій підкреслював, що видання «переконливо розповідає про незвичайну мужність і самовідданість працівників атомної електростанції, які опинилися в заручниках у російських військ у 2022 році».
Попри окупацію, нестачу ресурсів та психологічний тиск, вони продовжували утримувати критичну інфраструктуру в безпечному стані. Їхні дії врятували не лише саму станцію, а й запобігли потенційній ядерній катастрофі, що могла мати міжнародні наслідки.
У книзі Плохій проводить символічний зв’язок між подіями 1986 і 2022 років. Деякі герої нинішніх подій кризи — колишні ліквідатори аварії. Їхнє лідерство, зокрема постать Валентина Гейка, демонструє сталу культуру професійної гідності та відповідальності.
Автор визначає захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС Росією як акт ядерного тероризму. Він наголошує, що межа між військовим використанням ядерної зброї та шантажем через цивільну інфраструктуру стає дедалі розмитішою.
Окрема критика адресована МАГАТЕ, яка не засудила агресора, а зберігала нейтралітет у риториці. Плохій закликає до реформування міжнародних норм і структур, що регулюють безпеку ядерних об’єктів, особливо в умовах війни.
У рецензії для The Guardian Люк Гардінг називає «Чорнобильську рулетку» не просто документом про одну з драматичних подій війни Росії проти України, а й визначає її як заклик до глобального переоцінювання того, що таке ядерна безпека в умовах гібридного конфлікту.
Проте головна думка книги значно ширша за саму подію, вважають оглядачі у Financial Times. Вона слугує застереженням: війна навколо ядерних об’єктів є глобальною загрозою, і світ повинен накласти табу на такі дії, так само як після Хірошіми й Нагасакі було табуйовано використання ядерної зброї.
Чорнобильська історія 2022 року — не поодинокий випадок. Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією, а російська пропаганда поширює наративи про загрози їхнім власним об’єктам.
