Індустріальний кластер та культурна спадщина: презентували напрямки розвитку зони відчуження

0
82

Перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський розповів про бачення міністерства у сфері розвитку зони та плани з відзначення 35-х роковин трагедії.

Про це пише vechirniy.kyiv.ua.

«Чорнобиль — це унікальні території і пам’ять про тих, хто народився, виріс, працював тут і рятував людство від ядерної катастрофи. Це героїчна та трагічна епоха. У планах Міндовкілля показати різний Чорнобиль не лише як місце пам’яті про аварію, а і як зону відродження природи. А ще науковий майданчик та місце розвитку туризму майбутнього. Ми хочемо донести всім, що Чорнобиль — безпечний. Він є свідченням того, що українці подолали проблему та контролюють ситуацію. Зона змінюється. І наше головне завдання, аби у неї з’явився новий сенс і вона перетворилась із зони відчуження на зону відродження», — зазначив Богдан Боруховський.

Фото: Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

За його словами, Міндовкілля бачить такі напрями розвитку зони відчуження:

  • бар’єрна функція та безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Держава створює у зоні відчуження об’єкти, які завершать етап діяльності у сфері використання ядерної енергії — централізоване довгострокове зберігання і захоронення відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів;
  • відродження території як культурної спадщини та туристичного магніту. Зона відчуження — місце, де людина усвідомлює масштаби людської діяльності та її вплив на планету. Ці речі не залишають байдужим нікого. Ми хочемо, щоб відвідування зони (Не)відчуження, а Відродження було максимально комфортним;
  • окремий індустріальний кластер. Цьому сприяють залучення значних інвестицій у розвиток території, вигідне географічне розташування, наявність інженерної та транспортної інфраструктури;
  • сучасний та комфортний майданчик для роботи українських та іноземних учених. Відкриття інноваційного парку;
  • розвиток Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Унікальне місце збереження природних комплексів Полісся. Лише тут одночасно можна зустріти весь спектр радіонуклідів та цілісні екосистеми.

Також у своїй промові заступник Міністра зазначив, що Новий безпечний конфайнмент — це високотехнологічна споруда, а також демонстрація того, як людина може боротися зі складними катастрофами світового масштабу.

Новий безпечний конфайнмент. Фото: Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»

За словами Богдана Боруховського, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів працює над тим, щоб змінити сприйняття зони відчуження на зону розвитку та відродження.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Сергій Костюк зазначив, що основні зусилля Агентства та підприємств сфери управління ДАЗВ направлені на те, щоб виконувати всі роботи, спрямовані на ліквідацію та пом’якшення наслідків Аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Окрім того, велику увагу необхідно приділяти розвитку цих територій та залученню інвестицій.

Зокрема, близько 80% території зони відчуження займає Чорнобильський радіаційно-біосферний екологічний заповідник, а решта території — зона спеціального промислового використання, де зосереджено багато високотехнологічних об’єктів, які забезпечують безпечне та надійне зберігання та поводження як з відпрацьованим ядерним паливом, так і з радіоактивними відходами.

Перший із них — проєкт землеустрою — визначає межі Чорнобильського заповідника загальною площею 226 964,7 га. Цей документ є передумовою для здобуття прав постійного користування земельними ділянками, на яких розташований заповідник. Другий — проєкт організації території Чорнобильського заповідника — розроблявся відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів із метою визначення та обґрунтування заходів, які передбачається здійснити протягом п’яти років щодо провадження діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів, а також визначення й обґрунтування стратегії розвитку природного заповідника на десять років.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я