Дослідники опублікували документи зі справи поета, прозаїка та перекладача Майка Йогансена, якого НКВС розстріляв у 1937 році за сфабрикованим обвинуваченням.
Про це повідомляє ukrpohliad.org.
Колекцію із 43-х документів про репресованого митця публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
До збірки ввійшли:
- ордер на проведення обшуку та арешт Майка Йогансена;
- анкета арештованого письменника;
- протоколи обшуків та квитанція з переліком речей арештованого;
- протоколи допитів письменника, свідків та протоколи очної ставки;
- обвинувальний висновок у справі митця;
- довідка про виконання вироку (розстрілу) Йогансена;
- лист Юрія Смолича та Олеся Гончара прокуророві УРСР із проханням розглянути питання щодо реабілітації Майка Йогансена;
- протокол допиту свідків, зокрема Юрія Смолича про Йогансена;
- визначення про скасування вироку і закриття справи Майка Йогансена у зв’язку відсутністю складу злочину, тощо.
У серпні 1937 року НКВС звинуватив українського письменника та перекладача Майка Йогансена у тому, що він є активним учасником української націоналістично-терористичної організації, яка планувала вбити керівників партії.
Серед провин Йогансена — дружба з іншими літераторами та нерозуміння, чому арештовують письменників. Так, у протоколі допиту зафіксовано, що Йогансен: «…говорив, що посадили невинних людей, що Остап Вишня зовсім не терорист».
Майк Йогансен був завзятим мисливцем, і це також було використано для обвинувачень. Під час обшуку в нього вилучили гладкоствольну мисливську рушницю, чохол та набої. Йогансена згодом змусили зізнатися, що під час одного з полювань вони з письменником Григорієм Епіком планували здійснити замах на керівників партії.
Також письменники були незадоволені станом справ у літературі і нібито під час з однієї із зустрічей Григорій Епік поскаржився Йогансену: «…У теперішній час не можна писати “справжні” українські роботи, доводиться “пекти” посередні книжечки, щоб зовнішньо проявляти себе, як затятий прибічник Радянської влади, та здобути славу».
В обвинувальному висновку у справі Майка Йогансена записали: обвинувачений повністю визнав свою провину.
27 жовтня 1937 року НКВС розстріляв Майка Йогансена у Києві.
Майже через 20 років справу письменника Майка Йогансена переглянули. Колеги Йогансена, що залишилися живими, свідчили: ніколи не помічали за письменником націоналістичних чи антирадянських проявів. До того ж Йогансен був автором поезії про Леніна та ряду нарисів про соцбудівництво, які він зробив під час відрядження за Каспій.
«Установлено, що Йогансен засуджений необґрунтовано, оскільки матеріали, що були покладені в основу обвинувального вироку під час перевірки, не підтвердилися», — записала у висновку Військова прокуратура.
У висновку також міститься інформація, що колишній співробітник НКВС, що брав участь у розслідуванні справи, був засуджений за антирадянську діяльність, зокрема і за побиття кадрів радянсько-партійного апарату.
У березні 1958 року справу Майка Йогансена припинили за відсутністю складу злочину.
Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.
Довідка: Майк Йогансен — (1895—1937) — український поет і прозаїк доби «Розстріляного відродження». Перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об’єднання «ВАПЛІТЕ».
Прокоментуєте?