В українське та американське мистецтво Яків Гніздорвський увійшов як графік: він працював з ліногравюрою, створював дизайн для книжок, але також надихався тваринним світом — часто відвідував зоопарк у Бронксі, Нью-Йорк, де жив після еміграції.
Історикиня мистецтва Оксана Семенік розповідає історію митця, що народився у Чорткові й став відомим на увесь світ.
Суспільне Культура публікує текстову версію її радіоблогу про художника, створеного спеціально для Радіо Культура. Історію також слухайте на подкаст платформах Суспільного.
Найвідоміша картина цього художника називається «Скитальці». На них зображене життя у таборі вимушених переселенців, більш відомих як табори «Ді-Пі» (від англійської Displaced Persons — переміщені особи). Робота була такою вдалою, бо сам художник був скитальцем. Доля не давала Якову Гніздовському залишатись надовго на одному місці.
Яків Гніздовський народився на Тернопільщині. Навчався в гімназії в рідному Чорткові. У 1933-ому 19-річного митця заарештували за підозрою в участі в українському національному підпіллі. Звинувачення були зняті, але Гніздовський вирішив покинути містечко і почати все з нуля у Львові. Брав активну участь у мистецькому житті міста, став членом молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців.
Меценат і митрополит Андрей Шептицький надав Гніздовському стипендію для навчання в Німеччині. Але через проблеми з документами довелось вступати до Варшавської академії мистецтв. Та вже за рік почалась Друга світова війна — Академія мистецтв у Варшаві зачинилася, а Яків переїхав до Загреба, де продовжив навчання. Там він вперше захопився ліногравюрою — створенням випуклих малюнків на лінолеумі, які можна передруковувати на папері.
У 1944 році митець опинився в таборі для переміщених осіб поблизу Мюнхена. У таборах Ді-Пі перебувало приблизно двісті тисяч українців. Серед них було багато культурних діячів, як-от художниці Людмила Морозова та Галина Мазепа. Або літератори Віктор Домонтович та Юрій Шевельов, які заснували літературний часопис «Арка». Яків Гніздовський став дизайнером цього видання.
У 1949 році доля закинула Гніздовського в США.
Спочатку він оселився в штаті Міннесота, де отримав посаду дизайнера в рекламній фірмі. Але справжнє визнання прийшло до Гніздовського у Нью-Йорку.
Художник зосередився на ліногравюрах із зображеннями рослин, тварин та пейзажів. Його знали у всіх ботанічних садах та парках міста, а його улюбленою моделлю був орангутан Енді, який жив в зоопарку у Бронксі.
Графічні роботи Гніздовського «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» прикрашали кабінет президента Джона Ф. Кеннеді в Білому домі. А в цей час в Україні часів СРСР його імʼя було забуте. Хіба що могли «долітати» привітальні листівки на Різдво та Великдень з ілюстраціями Гніздовського від української діаспори.
Твори митця зберігаються у багатьох відомих музеях світу і особливо США. У 1990 році вдова художника Стефанія Гніздовська подарувала роботи українським музеям. У 1995 році за заповітом Якова Гніздовського поховали на Личаківському кладовищі у Львові.
