150-річний ювілей Василя Стефаника відзначатимуть 14 травня.
Протягом року в Прикарпатському національному університеті, що носить ім’я цього славетного письменника-публіциста, відбулася низка знакових заходів, зокрема у книговиданні. Приміром, науковці-мовознавці ПНУ презентували унікальне видання — «Зібрання творів Василя Стефаника» в трьох томах. Про це пише golos.com.ua.
До ювілею професор ПНУ Степан Хороб упорядкував книгу «Василь Стефаник у дослідженнях і спогадах», доцент Євген Баран — «Стефаниківський ЧИН: Антологія» — про творчість і наукову діяльність викладачів університету — лауреатів премії, що носить ім’я письменника.
Професор Микола Лесюк підготував до виходу у світ «Словник мови художніх творів Василя Стефаника. (Фрагмент)». Автор зазначає, що роботу над ним започаткував свого часу у Львівському університеті професор Іван Ковалик і продовжив уже як завідувач кафедри української мови Івано-Франківського педагогічного інституту (нині — ПНУ). Однак із різних причин словнику не судилося побачити світ. Тепер у видавництві «Місто НВ» підготовлено до друку словник на літери, які його автор, професор Прикарпатського університету Микола Лесюк розробляв у складі авторського колективу кафедри і вирішив видати до ювілею письменника.
Щороку на Івано-Франківщині відзначають лауреатів обласної премії імені Василя Стефаника. В ОДА 7 квітня обговорили роботи, які подали автори цьогоріч (на знімку). У номінації «Поезія» — Богдан Томенчук «Переступний день», Василь Мойсишин — «Матерія», Віра Багірова — «Живий Всесвіт» і «Славення». У номінації «Документальна і науково-критична література (естетика, літературознавство, мистецтвознавство, українознавство, художня публіцистика, критика, мемуаристика)» члени журі розглянули роботу Ігоря Любчика «Лемківські долі: трагізм і пам’ять поколінь», у номінації «Проза» — доробок Івана Монолатія «Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література «пам’ятає» українські міста». Лауреатів визначать 14 квітня, а премію вручать 14 травня, у ювілейний день.
Василь Стефаник — уродженець села Русів на Снятинщині. Разом із Лесем Мартовичем і Марком Черемшиною входив до творчого об’єднання «Руська трійця», за що був виключений із Коломийської гімназії та продовжив навчання у Дрогобицькій. Навчався на медичному факультеті Ягеллонського університету в Кракові, однак громадська та літературна діяльність переважили. Повернувся до рідного краю, де вів значну просвітницьку роботу. Автор десятків новел про життя та побут місцевих мешканців. Був послом парламенту Австро-Угорської імперії від Королівства Галичини та Володимирії.
Людмила СТРАЖНИК
Фото пресслужби Івано-Франківської ОДА
Прокоментуєте?
