Вірші для дітей, оповідання, новели, есеїстика… Він писав про звичайних людей і любив природу. Знакова постать в українській літературі — Євген Гуцало. Ювілейний вечір з нагоди 80-річчя від дня народження письменника відбувся 20 січня в Українському домі.
Юрій Щербак бачить творчість Євгена Гуцала вічнозеленим українським островом: «Творчість Євгена Гуцала бачиться мені вічнозеленим українським островом, сповненим дивовижних квітів посеред похмурого океану зросійщеної попси, суржикових уламків мови та дико капіталістичних підробок постмодернізму. Цей острів Гуцала зберігає в собі ще не засвоєне нами розмаїття скарбів української мови і розмаїття українських характерів. На острові тому панує язичницька, зворушлива любов до української природи як до живого творіння, що вимагає до себе поваги і співчуття. Я назвав би це особливою екологією. Екологією пам’яті і серця письменника». І декілька штрихів до портрету: «В пам’яті звучить його голос, його звернення, він називав мене «доктор», його погляд золотаво-карих очей, його чуприна. Я згадую, як він після довгої мовчанки спалахував гнівними монологами з приводу якихось світських подій у Спілці письменників. Формально він не був дисидентом. Він обрав собі інший шлях. Це шлях мовчазного внутрішнього опору бандитській владі, шлях боротьби проти нищення України. І це був свідомий його вибір».
Гурт «Шпилясті кобзарі»
У залі панувала дивовижна атмосфера — глядачі насолоджувались виступами сестер Тельнюк, гурту «Шпилясті кобзарі», Тараса Компаніченка і «Хореї Козацької», Ігоря Жука та Кирила Стеценка. Дві пісні на слова Євгена Гуцала проспівав його син Дмитро Гуцало.
До пізнього вечора тривав концерт і люди, навіть ті, кому довелося стояти, не розходилися. Не було виступів депутатів, високопосадовців і будь-кого причетного до політики. «Женя не любив офіціозу», — сказала Леся Воронина.
Коли вечір завершився, на вулиці вже було темно. На небі з’являлися зірки. Одна з них – зірка великого українського письменника, людини, яка «щодня дуже красивим почерком писала сторінку із цього страшного, прекрасного, великого життя».
