Камю, Ґете, Джейн Остін і не тільки: якими творами замінять вилучену зі шкільної програми російську літературу

0
131

Колоніальну спадщину, яка часто відштовхується від постулату про «терпіння маленької людини», замінять світовою класикою. 

Школярам уже не доведеться вивчати жодних байок Крилова чи поезій Пушкіна: на тлі наміру Мінкульту вилучити російську літературу з бібліотечних фондів, аналогічне рішення ухвалили і щодо шкільної програми. Крім літераторів рф, зникнуть також твори білоруських письменників, пише спеціалізоване видання «Тиктор«. 

Колоніальну спадщину (її літкритики характеризують як культурну експансію), яка часто відштовхується від постулату про «терпіння маленької людини», замінять світовою класикою:

  • Шестикласники знайомитимуться з жанром байки на прикладі творів Жана де Лафонтена, оцінять пригоди та фантастику з Чарльзом Діккенсом, Жулем Верном та Робертом Стівенсоном…
  • Семикласники замість «Альпійської балади» білоруса Васілія Бикова (про втечу з концтабору та блукання Альпами італійки та радянського військовополоненого) читатимуть роман про Голокост «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна. Або  «Діти Ноя» Еріка-Емманюеля Шмітта на вибір. 
  • Замість поезії Пушкіна, діти читатимуть тепер Адама Міцкевича,  Вольфганга Ґете, Генріха Гейне.
  • Дев’ятикласники оминуть раніше передбачений для вивчення цілий блок російської літератури. Його замінять такими творами, як «Гідність і гонор» Джейн Остін, «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго, «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте або ж «Серце пітьми» Джозефа Конрада.
  • Десятикласники не вивчатимуть «Алхіміка» Пауло Коельо через його висловлювання щодо підтримки російської політики та військової її складової зокрема.
  • Для одинадцятикласників передбачили актуальну в постковідну епоху «Чуму» французького екзистенціаліст Альбера Камю.  Натомість роман «Майстер і Маргарита» київського українофоба Михаіла Булгакова – вилучили.

Раніше український ілюстратор Максим Паленко зробив постер, на якому знані російські письменники зображені в образі військовополонених, статистику щодо яких назвали нещодавно в Мін’юсті

277304041_5117855398275287_1691752098114963901_n.jpg (439 KB)

«Під час другої чеченської війни  (1999–2009), коли російська армія перетворювала місто Грозний на купу руїн, знищувала чеченські села й заганяла чоловіків і жінок у фільтраційні центри, де їх катували, ґвалтували й калічили, героєм дня в очах багатьох чеченців став Лев Толстой. На початку 2000-х опис поведінки царської армії на Кавказі в його повісті «Хаджі Мурат» звучав більш ніж злободенно». Про те,  чи потрібна українцям російська література, читайте в статті авторки DT.UA Анни Бродські-Кроткіної. 

Підготувала: Оксана Коваль

zn.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я