Катерина Вербівська. «Матір Божа, покрий нас покровом»

0
290

***
 
В смертях безвинних викупана воля,
в сльозах дітей, у смутку матерів.
В душі й долоні меч натер мозолі,
щоб смерч орди до попелу згорів.
 
***
 
Матір Божа, покрий нас покровом,
відведи, захисти, поможи…
Куля воїна й праведне слово,
хочуть миру довічно служить.
 
Але трощимо ворога стійко,
світлі душі для нього мішень.
Ненаситні якісь «Буратіни»
кулі воїна просять щодень.
Раз вже просять, то нате, беріте
й вогняним покривають дощем.
 
… і вражою злою кров’ю волю окропіте…
                                               Тарас Шевченко
 
Красивість рік Десни, Сули, Дніпра
і їхні води освятили кров’ю.
Взяли вкраїнці зброю, бо пора
на захист волі й честі стать стіною.
 
Ми, зряча Музо, йдем разом сказать:
князі й трипільці, козаки й вояки,
всі світлоносні, вся вкраїнська рать:
О, світе, ми не хочем воювати!
 
Але взяли ми зброю, бо пора
Меч Світовида здняти на руїнах…
А потім будем сіяти й орать
на тій землі, що зветься УКРАЇНА!
 
***
 
Я – українка. Палко заявляю.
Що українець, ти вже заявив.
Ми та земля, що з краю і до краю
десь аж в занеб’я помахами крил.
 
До обрію Вкраїни густо клякне,
Купиночко Неопалима, Всесвіт.
Стражданнями твоїми ляканий,
кричить, як лебідь, на вогненнім плесі.
 
Ідемо в бій, єднаємось в любові
Вкраїну вирвати з ошу́кання і зрад.
МИ – УКРАЇНЦІ! В надкосмічнім строї
ідемо в бій – землі святої рать.


м.Черкаси

litgazeta.com.ua


Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я