***
В смертях безвинних викупана воля,
в сльозах дітей, у смутку матерів.
В душі й долоні меч натер мозолі,
щоб смерч орди до попелу згорів.
***
Матір Божа, покрий нас покровом,
відведи, захисти, поможи…
Куля воїна й праведне слово,
хочуть миру довічно служить.
Але трощимо ворога стійко,
світлі душі для нього мішень.
Ненаситні якісь «Буратіни»
кулі воїна просять щодень.
Раз вже просять, то нате, беріте
й вогняним покривають дощем.
… і вражою злою кров’ю волю окропіте…
Тарас Шевченко
Красивість рік Десни, Сули, Дніпра
і їхні води освятили кров’ю.
Взяли вкраїнці зброю, бо пора
на захист волі й честі стать стіною.
Ми, зряча Музо, йдем разом сказать:
князі й трипільці, козаки й вояки,
всі світлоносні, вся вкраїнська рать:
О, світе, ми не хочем воювати!
Але взяли ми зброю, бо пора
Меч Світовида здняти на руїнах…
А потім будем сіяти й орать
на тій землі, що зветься УКРАЇНА!
***
Я – українка. Палко заявляю.
Що українець, ти вже заявив.
Ми та земля, що з краю і до краю
десь аж в занеб’я помахами крил.
До обрію Вкраїни густо клякне,
Купиночко Неопалима, Всесвіт.
Стражданнями твоїми ляканий,
кричить, як лебідь, на вогненнім плесі.
Ідемо в бій, єднаємось в любові
Вкраїну вирвати з ошу́кання і зрад.
МИ – УКРАЇНЦІ! В надкосмічнім строї
ідемо в бій – землі святої рать.
м.Черкаси
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?