«Краєзнавство в Об’єктиві»: Свято-Покровська церква у селі Македони Обухівського району Київської області

0

Як повідомлялося, Київська обласна бібліотека для дітей започаткувала фотопроєкт «Краєзнавство в Об’єктиві». І ось до нього приєдналася провідний бібліограф Миронівської базової бібліотеки Тетяна Семещенко, яка опублікувала на своїх світлинах

дивовижний об’єкт — Свято-Покровську церкву, що розташована у селі Македони Обухівського району Київської області (Миронівська ТГ).

Покровська церква почала зводитися у 1904 році завдяки священику Віталію Солодусі, який тоді був депутатом IV Російської Державної Думи. Пожертвували на зведення храму і віряни. Зазначимо, що на той час в селі проживало понад три тисячі чоловік.

Зведення храму звершилося 1910 року, а вже наступного року стали проводитися богослужіння.

Розміри церкви становлять приблизно 38х27 метрів в основі. Храм було збудовано із якісної жовтої цегли. Архітектурно храм був типовим для того часу — синодальний стиль із елементами неовізантійського. Цегляна споруда належить до хрещатого типу й увінчана одним куполом. Над вхідною частиною побудовано трьохярусну дзвіницю, висотою, приблизно 27 метрів. У церкві є сходи з лівої сторони притвору на хори та дзвіницю.

Доля храму та настоятеля Віктора Солухи початково складалася щасливо. Відомо, що з часів депутатства у Державній думі він був другом більшовика Григорія Петровського, тому продовжував правити у церкві аж до 1930-х років. Сам храм діяв навіть у найважчі для церкви 1930-1940-і роки.

У 1960-ті роки радянська влада закрила Покровський храм. Останнім богослужінням стала Великодня відправа 1963 року. Після цього церковну споруду використовували як складське приміщення. У 1974 році завалився купол храму, у 1983-му замурували вікна. На щастя, зовнішні стіни храму практично не зазнали руйнації.

Що цікаво, перед східцями, що ведуть до церкви вмуроване жорно — старовинний камінь, який використовувався у млинах для помелу зерна в борошно. Ці камені працювали парами; нижній камінь (лежень) був нерухомим, а верхній (бігунець) обертався, подрібнюючи зерно між ними. Жорна виготовлялися з міцних порід каменю, таких як граніт або кварцит, що забезпечувало їхню довговічність.

У 1992 році церкву розпочали частково реставрувати, але й на сьогодні Македінський храм знаходиться в частково зруйнованому, пошкодженому та недбалому стані й потребує капітального ремонту. У 2011 році було започатковано проект відродження Покровського храму села Македони. У 2015 році були проведені роботи по реставрації східців до центрального входу храму.

 

Інформація Київської обласної бібліотеки для дітей

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я