Лесь Белей. Словник російського наративу

0
101

Російський наратив, що проникає в український медіапростір найрізноманітнішими каналами комунікації, окрім свого ідейно-концептуального спрямування, також відрізняється специфічною лексикою. Саме тому РНБО наприкінці жовтня підготувала «Словник російської пропаганди», у якому зібрано найпоширеніші пропагандистські кліше.

Про це пише uacrisis.org.

Такий підхід корисний тим, що допоможе швидко ідентифікувати належність будь-якої інформації до російського наративу. Далі ми подамо і прокоментуємо найпоширеніші приклади зі словника РНБО і спробуємо його розширити.

Київська влада (хунта). За російським наративом у нас відбулася не Революція Гідності, а державний переворот, відповідно влада у нас незаконна, «недержавна», тимчасова, а отже, краще її просто називати «київська влада», щоб позбавити її офіційності та суб’єктності. 

На Україні, в Донбасі. Дискусії щодо цих прийменників ведуться давні та запеклі. Причому ведуться вони не тільки щодо російської чи української, але і щодо польської мови. У всіх трьох мовах загальний принцип такий: прийменник на вживається з топонімами на позначення провінцій, частин більших державних утворень, у – з окремими країнами. Звісно, у всіх трьох мовах є винятки і різна традиція вживання, але загальний принцип такий. Тож не дивно, що у російському наративі послідовно вживається саме на Україні та в Донбасі.

Державний переворот (заколот, кольорова революція) 2014 р. в Україні. Тут усе просто. Російський наратив будується на тому, що саме нелегітимність зміни влади у Києві у 2014 році нібито стала причиною «самостійного» від’єднання Криму і початку війни на Донбасі.

Возз’єднання Криму з Росією/громадянська війна в Україні. Ніякої анексії та ніякої посередницької війни, Росія, взагалі, не причетна, Крим сам попросився, російськомовне населення Донбасу треба було виручати у скрутну хвилину – ось російська версія подій, що відображається у термінах.

Кордон України з Кримом, експорт/імпорт товарів з Криму в Україну. Ці терміни чітко вказують на те, що Крим нібито не належить Україні.

ДНР, ЛНР/народні республіки Донбасу/самопроголошені республіки. Останній термін має вигляд доволі нейтрального, але він усе одно визнає існування цих квазідержавних утворень. У російському наративі ви ніколи не зустрінете терміну «тимчасово окуповані території».

Державний кордон ЛНР/ДНР. Та ж сама історія, що і з кордоном Криму.

Ополчення/самооборона ДНР ЛНР/російські добровольці, відставники, відпускники. Саме такими термінами називають гібридну російську армію, що у медіакартинці прикривають місцевими колаборантами. Росія не визнає своєї участі у війні, тому використовує ці специфічні мовні терміни.

Новоросія, Південно-Східна Україна, Південний Схід України. Новоросія – термін історичний, що давно втратив актуальність. Ніякої єдності між південними та східними областями України нема. Різний рельєф, різні етнографічні групи та діалекти, різні міста з цілим різноманіттям культурних кодів. Мета Росії – довести, що ці терени «неукраїнські» і прагнуть піти вслід за Кримом.

ПМР, Південна Осетія, Абхазія. Це квазіреспубліки, аналоги ДНР та ЛНР у Молдові та Грузії. Російський наратив трактує їх як окремі держави. Якщо ви помічаєте саме таке трактування – то це надійний маркер.

Прибалтика, Білорусія. Саме так Росія називає країни Балтії та Білорусь, попри те, що вони прагнуть називатися інакше.

Велика вітчизняна війна. Цей термін придуманий у СРСР, щоб уникнути відповідальність за розпалювання війни пактом Молотова-Ріббентропа. Мовляв, для СРСР війна почалася тільки 22 червня 1941, а до того СРСР не брав участі у поділі Польщі і не нападав на Фінляндію.

До цього списку РНБО можна додати ще такі вирази:

Київська Русь. Попри те, що цей термін активно вживається у нас, його походження цілком російське. Він указує на те, що, окрім київської, є ще й інша Русь, московська, хоча, насправді, терміном Русь позначали тільки територію з центром у Києві, більшість якої зараз входить в Україну.

Татаро-монгольська навала. Цей термін виник через плутанину з назвами у середині XIX ст. У Росії і в нас цей термін усе ще активно вживають, хоча сучасні татари не мають до тих давніх подій ніякого стосунку. Насправді, навала монгольська.

Братський народ. Улюблений термін росіян на позначення росіян, українців і білорусів. Прикметно, що у гітлерівській Німеччині також застосовували концепцію братських народів щодо всіх германців.

Давньоруська мова. У російському наративі під цим терміном розуміють спільну мову росіян, українців і білорусів, з якої нібито згодом сформувалися три мови. Насправді, науково доведено, що гіпотеза про спільну прамову хибна (насправді, була група діалектів), однак через те, що вона гарно лягає у концепцію «братніх народів», росіяни і далі її дотримуються.

Громадянська війна в Україні 1917 – 1920. Саме так подавала радянська історіографія більшовицько-українську війну. Мовляв, у нас відбувся внутрішній конфлікт, у якому перемогли комуністи, сформували радянську республіку, що добровільно приєдналася до СРСР. Російський наратив продовжує радянську традицію.

Голод на Україні. Так російський наратив трактує Голодомор. Мовляв, був просто голод, і не тільки в Україні, підважуючи його штучність та цілеспрямованість. Словник російських пропагандистських штампів можна продовжувати довго. Він стосується як далекої історії, так і сучасності.  За бажання можна укласти перекладну версію: російський термін – український термін. І це будуть не просто різні слова, а різне трактування, різний меседж, різне сприйняття. Нам треба говорити своєю мовою, і йдеться не тільки про українську, а про мову термінів і сенсів.

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я