Знаєш, а в мені йде війна.
Люта, запекла війна.
Я раніше не знала сама,
Що я – суцільна війна.
Прости мене, я прошу.
Може, це я почала війну.
Може, це я в собі бережу
Повсякчасну страшну боротьбу.
Я спинити її хочу.
Вбивчу жорстоку війну.
Прости мене, я прошу.
За те, що війну у собі ношу.
Знаєш, в мені багато жалю,
Провини, безсилля, страху.
Я з ними довго живу.
Може, вони розпалили війну.
Я буду шукати в собі
Місце, де немає війни.
Тож прости мене, я прошу.
Я більше не принесу війну.
Я закінчу в собі боротьбу.
Всі провини я відпущу.
Позбавлюсь безсилля й страху.
І любов’ю війну в собі огорну.
Знаєш, а в мені буває війна.
Я про це не знала сама.
Та я не суцільна війна.
В мені клекочуть любов та життя.
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
