… В одній зі своїх мініатюр «Балакуни» наш колега влучно і водночас іронічно віддав належне подібним персонам:
«У галузях усіх майстрове та експерти,
Крім однієї – плуга перти…».
Що ж, автор написав ці рядки зі знанням справи. Бо, на відміну від згаданих «майстрів», багато років трудився на виробництві. І водночас не без успіху заявив про себе на творчому поприщі.
Сергій Коваль народився 12 лютого 1940 року на Житомирщині в селищі Миропіль. Затим, отримавши спеціальність інженера-будівельника, пропрацював за фахом аж до пенсійного віку.
Відчувши свого часу потяг до творчості, він почав друкуватися у 1959 році і відтоді поступово став демонструвати свій хист у багатьох літературних жанрах: писав лірику, публіцистику, пародії, гумор і сатиру та друкувався у багатьох газетах і журналах, серед яких «Перець», «Вітчизна», «Київ», «Весела Січ», «Вежа», «Дукля»(Словаччина), «Всесміх»(Канада). Певна річ, згодом вийшла у світ низка книг письменника: «Павза у просторі», «Пірат пера», «Міні-байки», «Чия мова вторинна і пародійна», «Мова і «язык» та багато інших.
Був автором і учасником творчого проєкту «Перець» на передовій».
Член Національних спілок журналістів і письменників України. Лауреат Всеукраїнських літературних премій ім. Степана Руданського та ім. Степана Олійника. Нагороджений медаллю НСПУ «Почесна відзнака».
Якось у міні-мініатюрі «Парадокс реанімації» Сергій Коваль висловився найлаконічніше:
«Тут найчастіше кома – це вже крапка…».
Так. На превеликий жаль.
Світла пам’ять нашому колезі.
Творче об’єднання гумористів і сатириків Київської організації НСПУ висловлює глибокі співчуття рідним, близьким, друзям та читачам – шанувальникам самобутньої творчості письменника.
Прокоментуєте?
